У Києві, в «Кримському домі» 25 квітня громадська організація «Київська кримська солідарність» проводить обговорення ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Як повідомляють організатори, кримські активісти і правозахисники говорять про те, чому підконтрольні Кремлю силовики в Криму затримують кримських татар, чи борються вони таким чином з тероризмом, чи ж намагаються залякати громадськість.
В обговоренні беруть участь дружина фігуранта справи Емір-Усеїна Куку Мер'єм Куку, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, спікер міжнародної правозахисної організації «Amnesty International Україна» Марія Гур'єва та адвокат Емір-Усеїна Куку Сергій Локтєв.
У лютому-квітні 2016 року в Ялті затримали Арсена Джеппарова, Рефата Алімова, Емір-Усеїна Куку, Мусліма Алієва, Інвера Бекірова і Вадима Сірука. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Російський військовий суд розглядав ялтинську «справа Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях у Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували в Ростов-на-Дону.
Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.
