У Північно-Кавказькому окружному військовому суді на засіданні в ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» 22 травня частково оголосили матеріали комплексної судової експертизи. Про це Крим.Реалії повідомив адвокат Едем Семедляєв.
«У ній (експертизі – КР) фахівці дають висновок на основі прихованого прослуховування фігурантів справи, що вони є членами «Хізб ут-Тахрір». Оголосили десь 70 листів експертизи при загальному обсязі в 400 сторінок», – розповів Семедляєв.
У залі суду перебував генконсул України в Ростові-на-Дону, повідомляє «Кримська солідарність».
Як повідомляється, паралельно проходило судове засідання по відеозв'язку в Сімферополі. Наступний суд призначений на 23 травня.
У лютому-квітні 2016 року в Ялті були затримані Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Російський військовий суд розглядав ялтинську «справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях у Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували до Ростова-на-Дону.
Міністерство закордонних справ України від 24 січня зажадало від Росії звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.
