Десятки тисяч людей зібралися в центрі столиці Молдови на черговий мітинг протесту проти скасування результатів виборів мера міста минулого місяця.
Демонстрацію 1 липня на площі Національної асамблеї Кишинева організувала опозиція, прозахідні партійні лідери та діячі громадянського суспільства.
Вони закликали до визнання перемоги Андрія Настаса, лідера партії «Платформа «Гідність і правда», та відкриття кримінальних справ проти семи суддів Верховного Суду, які визнали недійсними результати виборів.
Протестувальники скандували гасла «Геть мафію» і тримали плакати із зображенням суддів під заголовком «Список сорому».
Андрій Настасе, антикорупційний активіст та політик ЄС, отримав 52,5 відсотка голосів у другому турі голосування 3 червня, отримавши перемогу над кандидатом від соціалістичної партії Іоном Чебаном, який підтримує тісніші відносини з Росією.
Але суд 19 червня скасував результати виборів на тій підставі, що обидва кандидати зверталися до виборців у соціальних мережах у день виборів, і назвали це незаконною агітацією.
Тисячі громадян протестували проти цієї постанови упродовж кількох днів, проте Апеляційний суд 21 червня залишив це рішення в силі.
25 червня Верховний суд Молдови підтвердив рішення судів нижчих інстанцій про визнання недійсними результатів виборів міського голови в столиці країни Кишиневі.
Центральна виборча комісія (ЦВК) 29 червня підтвердила рішення суду й постановила, що повторного голосування не буде.
Анулювання результатів виборів мера Кишинева різко розкритикували ЄС та Сполучені Штати.
За молдавським законодавством, у місті буде виконувач обов’язків мера до наступних виборів 2019 року.
Учасники демонстрації 1 липня в Кишиневі також виступили проти суперечливого нового виборчого закону, який запроваджує змішану виборчу систему.
Законопроект був схвалений законодавцями та підписаний обраним минулого року проросійським президентом Молдови Ігорем Додоном, незважаючи на масові протести в Кишиневі та критику з боку ЄС та Сполучених Штатів.
Нове законодавство передбачає, що половина депутатів буде обрана за партійними списками, а інша – в окремих виборчих округах.
Критики кажуть, що реформа сприяє двом найбільшим політичним партіям країни – владній прозахідній Демократичній партії та опозиційними соціалістами. Вони кажуть, що Демократична партія ініціювала зміни, прагнучи досягти більшого успіху на парламентських виборах, запланованих на цю осінь.
