Парламент Македонії призначив 30 вересня датою референдуму щодо назви країни, затвердивши таким чином пропозицію уряду.
68 депутатів зі 120 проголосували за те, щоб питання в бюлетені звучало так: «Чи підтримуєте ви членство в НАТО та ЄС і чи підтримуєте ви угоду щодо назви [країни] між республікою Македонія та Грецією?»
Перед голосуванням прем’єр-міністр країни Зоран Заєв заявив репортерам, що угода «визначить майбутнє республіки Македонія».
Пізніше депутати підтримали законопроект про ратифікацію угоди з Грецією. Цей документ викликав сильну критику з боку головної опозиційної партії Македонії VMRO-DPMNE (Внутрішньої македонської революційної організації – Демократичної партії за македонську національну єдність). Її прихильники заявляли, що питання на референдумі не потрібно прив’язувати до членства країни в ЄС та НАТО.
«Питання має бути зрозумілим, простим. Воно має бути таким: «Ви підтримуєте, чи виступаєте проти угоди з урядом Греції, яка передбачає зміну назви?» – заявив Радіо Свобода заступник голови VMRO-DPMNE Александар Ніколовскі перед голосуваннями.
Суперечка між Скоп’є та Афінами бере початок із 1991 року, коли Македонія мирно відійшла від Югославії, оголосивши свою незалежність під назвою Республіка Македонія.
Греція висловила заперечення проти назви Македонія, побоюючись територіальних претензій до її однойменного регіону.
Через заперечення Греції Македонія була прийнята до ООН із попередньою назвою – колишня Югославська Республіка Македонія.
Греція, член ЄС та НАТО, посилалася на суперечку, щоб застосувати вето на пропозицію Македонії приєднатися до обох організацій.
У червні Македонія підписала договір із Грецією, який передбачає зміну назви країни на Північну Македонію. Після цього НАТО запросила країну долучитися до оборонного альянсу, а єврокомісар Йоганнес Ган повідомив Скоп’є про початок підготовки до переговорів про вступ до ЄС 2019 року.
