Україна рішуче виступає проти будь-яких енергетичних проєктів, що загрожують безпеці держави, порушують норми ЄС чи підривають енергетичну архітектуру Європи. «Оператор газотранспортної системи України» дізнався, що акціонерне товариство «Північний потік-2» подало до німецького регулятора у сфері енергетики (BNetzA) документи для отримання дозволів. ГТСОУ довелося вимагати врахування тих ризиків, які запуск «Північного потоку-2» становить для безпеки України.
Москва вела кампанію проти українського суверенітету ще до початку війни понад сім років тому. Ця кампанія передбачала політичний та економічний тиск. Енергоносії часто відігравали ключову роль у ній. Далі Росія посилила свою агресію, окупувавши Крим та втрутившись військово в Луганську та Донецьку області. Транзит газу лишається нашим найсильнішим невійськовим бар’єром від подальшої ескалації. Не передати те, наскільки це важливо для країни, в якій іде війна.
Через військові дії Україна вже втратила доступ до двох точок міждержавного з’єднання на російсько-українському кордоні. Що станеться з лінією розмежування, якщо московські газові поставки у ЄС більше не залежатимуть від української газотранспортної системи? Наскільки значним є ризик ескалації за тієї умови, що припинення транзиту через Україну більше не призводитиме до промерзлих будинків у Європі? У ОГТСУ ми дуже серйозно ставимося до цих питань.
Запуск «Північного потоку-2» може призвести до дефіциту газу на українському ринку. Це друга загроза. Якщо цей газопровід дозволять ввести в експлуатацію під контролем «Газпрому» і без доступу третіх сторін до нього, поставки газу через Україну повністю припиняться або, в кращому випадку, їх сильно зменшать. У цьому немає сумнівів.
Крім того, Російська Федерація неодноразово використовувала експорт «Газпрому» для політичного шантажу України. Надання акціонерному товариству «Північний потік-2» статусу оператора «Північного потоку-2» суттєво вплине на здатність ОГТСУ виконувати свої зобов’язання щодо поставок. Через це Кремль зможе використовувати енергоносії для шантажу України, Молдови та інших сусідніх країн.
Відразу після припинення міжнародного транзиту п’ять українських міст на українсько-російському кордоні залишаться без газу. За нашими оцінками, загалом в Україні дефіцит газу може сягати 20% під час пікового попиту. Наразі Україна має один пункт для гарантованого імпорту газу з ЄС.
Ми є державним підприємством, тож розуміємо і третю проблему. 80% доходів ОГТСУ отримує від міжнародної діяльності, а решта надходить з внутрішнього ринку. Запуск «Північного потоку-2» ставить під загрозу нашу здатність експлуатувати та підтримувати інфраструктуру в її нинішньому стані. Без транзиту утримання інфраструктури ГТС України ляже на плечі українських споживачів, що неминуче вплине на тарифи. Тож ця тема має велике політичне значення.
Відсутність інформації щодо обсягів газу та гарантій безперервності транзиту примусить оператора оптимізувати та суттєво зменшити ГТС. Примушувати споживачів платити за непрацюючу інфраструктуру – це несправедливий і нереалістичний план. Ділянки ГТС потрібно переобладнати, щоб газ рухався із заходу на схід, а Україна могла імпортувати газ з Європи. Для диверсифікації імпорту критично необхідним є безпосередній доступ до центральноєвропейського газового хабу в Баумгартені (Австрія).
Зменшення транзитних потужностей української ГТС обмежить або виключить можливість транспортування водню чи інших відновлюваних газів з України до Європи. Через це Україна може втратити шанс долучитися до європейського руху за декарбонізацію, який відкриває для країни економічні перспективи. Трубопровід не дочекається повноцінної заміни природнього газу на водень. Робота ГТС та підготовка до транспортування водню залежить від транзиту газу протягом наступних 10-20 років.
Раніше я була народною депутаткою України, я пишаюся тим, як багато ми змогли досягти за відносно короткий проміжок часу на фронті енергетичної реформи. Наші послуги з транспортування газу були повністю відокремлені від виробництва та торгівлі, і Україна тепер повністю відповідає європейському газовому законодавству.
Крім того, приєднання України та її підземних сховищ до європейського газового ринку підвищує гнучкість та безпеку газопостачання для всіх країн-членів ЄС. Україна зробила багато для того, щоб заслужити хорошу репутацію, якою вона зараз користується як надійний партнер в енергетичному секторі.
Тим часом Росія раз у раз демонструвала свою готовність використовувати енергію як геополітичну зброю. Будь-які винятки для акціонерного товариства «Північний потік-2» у процесі сертифікації лише підбадьорять «Газпром» і водночас послаблять енергетичну безпеку України та решти Європи. Без сумніву, ОГТСУ має частку в сертифікації АТ «Північний потік-2». Польська державна енергетична компанія PGNiG вже допущена до участі в процедурі сертифікації. Ми вважаємо, що Україна також бере участь у цьому процесі.
Ольга Бєлкова, директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями «Оператора ГТС України», колишня народна депутатка України (2012-2020).
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США
