Волонтери міжнародної спільноти InformNapalm знайшли фотодокази, які свідчать, що військовослужбовці зі складу 197-ї бригади десантних кораблів Чорноморського флоту Росії брали участь в операції із захоплення Криму.
Дані російських військових і їхні фотографії опубліковані на сайті міжнародної спільноти.
Гаріфуллін Едуард Іллясович
На основі вивчення даних зі сторінки соцмережі «ВКонтакте» встановлено: дата народження 22.03.1995 року.
Рідне місто – Казань (столиця Республіки Татарстан, РФ). Служив на великому десантному кораблі (ВДК) «Микола Фільченков».
Цей корабель входить до складу 197-ї бригади десантних кораблів ЧФ РФ, що базується в окупованому Севастополі (Україна, Крим), в/ч 72136.
Гаріфуллін опублікував не тільки фото нагороди, яку отримав за участь в операції із захоплення Криму, а й нагородне посвідчення.
Також в профілі Гаріфулліна знайдено фото, що стало відправною точкою для подальшого розслідування. На ньому на кораблі троє моряків з медалями за окупацію Криму. На фото Гаріфуллін (у центрі) та двоє його товаришів по службі. Ми встановили їхні імена.
Шустов Кирило Анатолійович
Дата народження 19 лютого 1990 року. Живе в м. Таганрог (Ростовська область Росії). Навчався в Таганрозі в школі номер 6 та в школі номер 33. Після закінчення школи навчався в Таганрозькому інституті управління та економіки. Служив на ВДК «Микола Фільченков».
Як і Гаріфуллін, опублікував своє фото з медаллю за окупацію Криму, а також фото нагородного посвідчення до медалі.
Цікаво, що фотографували свої посвідчення Гаріфуллін і Шустов вочевидь разом: фото відрізняються тільки посвідченнями. Стиль фотографій, поверхня, на якій лежать посвідчення та кашкет, ідентичні.
Особу третього фігуранта на фото – Кару Яманова – допоміг встановити ще один моряк, який теж нагороджений медаллю за окупацію Криму. Спершу поговоримо про нього.
Деркач Владислав Сергійович
Дата народження 31 травня 1993 року. Живе в м. Краснодар (адміністративний Центр Краснодарського краю Росії). На сторінці в соцмережі «Одноклассники» вказав місце народження м. Донецьк. Ймовірно, це Донецьк в Україні, бо його батько навчався в школі в Макіївці, зараз живе в Краснодарі. Інші родичі живуть у різних містах Росії. Також є родичі на окупованій території України.
Навчався Владислав Деркач у Краснодарі в Южному інституті менеджменту (ЮИМ). Служив на ВДК «Микола Фільченков». Ось фото з альбому Деркача, на якому бачимо Едуарда Гаріфулліна (перший зліва):
На наступному фото – Шустов (другий ряд, третій зліва), Деркач (другий ряд, у центрі) і Гаріфуллін (перший ряд, перший зліва):
Деркач також опублікував фото з медаллю та фото посвідчення до медалі за окупацію Криму.
А ось Деркач із моряком, якого ми вже бачили на фотографії, яка стала відправною точкою цього розслідування. Підпис під фото: «З Кару. Севас».
Отже, ім’я третього моряка – Кару. Ім’я доволі рідкісне. В друзях у фігурантів цього розслідування та в інших моряків із ВДК «Микола Фільченков», про яких ми говоритимемо в наступних статтях, є лише один Кару – Кару Яманов.
Ще одне фото з профілю Деркача, на якому є Кару Яманов:
Ось Кару в профілі Кирила Шустова:
У соцмережі «Вконтакте» знайдено ще один профіль на ім’я Кару Яманов. Вказаний там вік підходить для нашого фігуранта. Також місце проживання Еліста – столиця Калмикії, а в першому профілі на аватарці стоїть прапор Калмикії. Тож цей профіль, можна припустити, теж належить нашому фігуранту Кару Яманову з 197-ї БрДК.
197-ма бригада десантних кораблів ЧФ РФ
197-ма БрДК була сформована у 1966 році як бригада морських десантних сил. Виконує завдання в тісному зв’язку з морською піхотою. Великі десантні кораблі призначені для висадки морського десанту та перекидання морем на велику відстань військ та вантажів. Здатні транспортувати різні види бронетехніки. ВДК зазвичай оснащені ЗРК та артилерійськими гарматами, а також засобами вогневої підтримки десанту.
Зараз до складу 197-ї БрДК входять великі десантні кораблі (ВДК) «Микола Фільченков”, «Орськ», «Саратов», «Азов», «Новочеркаськ», «Цезар Куніков», «Ямал». В останні роки на кількох кораблях бригади встановили новітні системи супутникового зв’язку «Центавр-НМ2С», «Ауріга» і «SAILOR 900 VSAT».
Нагородні документи до медалей за окупацію Криму підписував командир 197-ї БрДК капітан 1-го рангу Олексій Володимирович Комаров.
У березні 2015 року на цій посаді його замінив Сергій Звягін, а Комаров пішов на підвищення. У грудні 2014 року він став начальником штабу окупаційної Кримської військово-морської бази (КВМБ). У жовтні 2018 року Комаров – т.в.о. командира Кримської військово-морської бази.
Олексій Комаров як начальник штабу КВМБ вписаний у базу даних Центру Миротворець.
Можемо доповнити інформацію про нього – він безпосередній учасник операції із захоплення Криму, під його командуванням 197-ма БрДК брала участь в агресії проти України.
ВДК «Микола Фільченков»
Цей корабель був активно залучений до так званого сирійського експресу і неодноразово фігурував у наших розслідуваннях щодо цієї теми. Причому перевезення воєнних вантажів у Сирію Росія проводила задовго до того, як восени 2015 року офіційно оголосила про проведення повітряної військової операції.
У 1999 році ВДК «Микола Фільченков» доправив із території України на Північний Кавказ роту морських піхотинців, порушивши договір про базування ЧФ РФ в Україні.
А вже у 2005 році «Микола Фільченков» порушив державний кордон України і висадив морський десант і техніку 382-го батальйону морської піхоти (місце базування – н.п. Темрюк Краснодарського краю) в районі Феодосії. МЗС України вручило спеціальну ноту тимчасовому повіреному Росії, а голова СБУ Олександр Турчинов заявив, що «Росія буде нахабніти то тої міри, доки ми їм це дозволимо». Верховна Рада вимагала розслідування факту збройного вторгнення, низка народних депутатів наполягали на схваленні рішення про дострокове виведення російського флоту з території України. Росія визнала неправочинність своїх дій, але пояснила їх як «технічну помилку». Проте після подій 2014 року версія з «технічною помилкою» виглядає непереконливо.
Текст публікується з дозволу InformNapalm
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
