Доступність посилання

ТОП новини

«Журналістика вчинку»: новий поворот у справі кримського блогера Мемедемінова


Наріман Мемедемінов у суді

Російський прокурор Олексій Айдинов запросив для кримського блогера та громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова шість років колонії загального режиму за звинуваченням у публічних закликах до тероризму. Засідання відбулося 27 вересня в Північно-Кавказькому окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону. На думку самого підсудного, вирок буде «необґрунтовано очікуваним».

Російська влада звинувачує Нарімана Мемедемінова в участі в забороненій у Росії організації «Хізб-ут-Тахрір». Приводом послужили два ролики на YouTube, зроблені до 2014 року. Формально Мемедемінова звинувачують за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет).

Журналіст Тарас Ібрагімов нагадує, як російська влада звернула увагу на діяльність Мемедемінова.

‒ Наріман ‒ кримський татарин, мусульманин, який до 2014 року займався своїми справами, у нього була робота. Знімав відеоролики мусульманського толку, історичного спрямування ‒ зокрема про Ханський палац і про партію «Хізб-ут-Тахрір», що йому, власне, потім і поставили в обвинувачення. Там фігурують ролики з лютого 2013 року до березня 2014 року. Після анексії він побачив, що відбувається в Криму з його співвітчизниками, кримськими татарами, друзями й почав висвітлювати ці судові процеси. Першою була севастопольська «справа «Хізб-ут-Тахрір» ‒ там була четвірка, серед них Руслан Зейтуллаєв. В результаті він отримав 17 років колонії суворого режиму. Після цього було безліч справ: бахчисарайська, ялтинська, сімферопольська та інші. Наріман же був одним з перших, хто спостерігав і вирішив висвітлювати судові процеси.

Садять за те, що комусь щось здалося – кримський блогер Мемедемінов у суді (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:10 0:00
Завантажити на комп'ютер

Тарас Ібрагімов зазначає, що пізніше відеотрансляції з судів над кримськотатарськими, проукраїнськими активістами стало організовувати об'єднання «Кримська солідарність» на тлі негласного бойкоту з боку російських ЗМІ Криму.

‒ Взагалі, Наріман ‒ один з тих людей, у яких виникла ідея створити такий майданчик, як «Кримська солідарність», щоб вона увібрала в себе всю цю громадянську журналістику та опис усіх політичних процесів на півострові. Не тільки у «справах «Хізб-ут-Тахрір» і кримських татар, а й щодо Володимира Балуха, щодо різних процесів. Я б назвав це журналістикою вчинку. Цікаво, що при допиті співробітників ФСБ у суді після арешту Мемедемінова в 2018 році, вони самі абсолютно спокійно зізналися, що він потрапив до їх розробки, що спостереження за ним почалося після того, як він почав висвітлювати судові процеси. Тобто, вони ніби сказали, що не треба було вам, громадянин Мемедемінов, ходити на судові засідання, робити стрім і знімати відео.

Придушити мою активність і не дати можливості оприлюднювати те, що відбувається в Криму
Наріман Мемедемінов

Сам Наріман Мемедемінов у промові на суді в червні 2019 року висловив переконаність у тому, що справжній мотив його переслідування не пов'язаний з тероризмом:

«Як випливає з матеріалів кримінальної справи, різні оперативно-розшукові заходи щодо мене почали проводитися з кінця 2014 року, тобто, з моменту, коли я став вести висвітлення політично мотивованих процесів. Переслідування та кримінальна справа стосовно мене також є політично мотивованим, є переслідуванням за національною, релігійною та професійними ознаками, адже я ‒ кримський татарин, мусульманин і громадянський журналіст. Всі перераховані вище ознаки переслідувань наведені в резолюціях ООН. Це переслідування відносно мене відбувається, щоб придушити мою активність, громадянську позицію і не дати можливості оприлюднювати те, що відбувається в Криму».

Наріман Мемедемінов у суді
Наріман Мемедемінов у суді

Захист Мемедемінова планував залучити Тараса Ібрагімова для свідчень, однак суд відмовився його вислухати.

‒ Ми спілкувалися з ним, я його знав. Ми хотіли підтвердити в суді, що знали Нарімана як журналіста, а не як людину, якій намагаються причепити звинувачення в тому, що він пропагував тероризм... Для мене справа Нарімана нагадує справу Олександра Гінзбурга, який теж журналіст за освітою, і він у 1959 році одним з перших у Радянському Союзі склав поетичну збірку «Синтаксис» ‒ такий звичайний самвидав, де був Йосип Бродський та інші. Надрукував кілька примірників, почав роздавати серед друзів. Природно, чекісти його заарештували, вилучили тираж і відіслали на два роки на заслання. Він повернувся, знову сів, потім його вислали з Радянського Союзу, так що він доживав своє життя в еміграції. Теж саме з Миколою Семеною, якщо проводити сучасні паралелі. Навряд чи хтось серйозно вважає, що він займався сепаратизмом у Криму через колонки та блоги на Крим.Реалії.

Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва стверджує, що російська влада, переслідуючи кримчан з метою придушити їхню громадянську активність, домагається зворотного ефекту.

Лутфіє Зудієва
Лутфіє Зудієва
Арешти та обшуки почали набувати масового характеру, увійшовши фактично в кожен дім
Лутфіє Зудієва

‒ У тих колах, де сьогодні існує певна громадянська, політична позиція, в колах кримськотатарського народу, практично кожна сім'я знає про справу Нарімана. Народ невеликий, дуже тісні родинні зв'язки, тому історії заарештованих кримських хлопців досить близькі для багатьох людей в Криму. Але діє це рівно навпаки: з кожним разом все більше й більше очевидний політичний характер цих переслідувань. Якщо спочатку це були одиниці, коли у 2015 році почалася справа «севастопольської четвірки», то потім арешти та обшуки почали набувати масового характеру, увійшовши фактично в кожен будинок. Люди почали розуміти, що підґрунтя всього цього ніяк не пов'язане з громадською безпекою чи з тим, що ці хлопці являють собою якусь загрозу. Так що подібні дії стали викликати ще більше бажання чинити спротив.

За словами Лутфіє Зудієвої, після судових засідань до неї звертається безліч молодих людей з питаннями, як вони можуть допомогти затриманим співвітчизникам.

‒ Коли був останній масовий арешт, коли заарештували 24-х активістів навесні, ми були шоковані тим, що в прямі ефіри виходили сусіди, причому далеко не молоді хлопці ‒ це жінки, люди у віці. Або надсилали нам відео. Ми побачили, що не виходить так, як хочуть силовики, що це не працює.

Російська влада Криму зазвичай не коментує подібні справи (поза офіційними обвинувальними висновками), але в день масових обшуків 27 березня російський глава Криму Сергій Аксенов сказав, що в арештах немає політичної мотивації:

Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

«Всі слідчі дії проводяться в межах закону, в межах раніше порушених кримінальних справ. Будь-які розмови про нібито репресії, розгорнуті на півострові, ‒ брехня й демагогія, спроба надати справі політичного забарвлення. Злочинність та екстремізм не мають національності чи релігійної належності. Всі учасники заборонених організацій, які працюють в інтересах іноземних держав, будуть відповідати згідно з законами Російської Федерації незалежно від національності. Той, хто ці закони не поважає, може шукати собі місце для життя в будь-якій точці світу. Тут таким персонажам нічого, окрім в'язниці, не світить».

Керівник програми «Підтримка політв'язнів» правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс вказує на те, що справа Нарімана Мемедемінова підпадає під визначення політично мотивованої.

Сергій Давідіс
Сергій Давідіс
Людина переслідується владою за мирну реалізацію своїх прав
Сергій Давідіс

‒ Ми керуємося критеріями, які спираються на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи. Тобто, людина переслідується владою винятково за мирну реалізацію своїх прав, незаконно, з політичних мотивів. Взагалі, переслідування громадянських журналістів у Росії, напевно, є, а кримінальних справ і тих, хто потрапив би в наші списки політв'язнів, немає. Власне, є тільки Наріман Мемедемінов у Криму... Думаю, що люди в Росії звикли, до цієї репресивної реальності й розуміють, що не можна, тому за самі тексти переслідують журналістів не так часто. Важливіше те, що ситуацію з Кримом російська влада сприймає болісніше. Висловлювання, пов'язані з запереченням приналежності Криму Росії, вона готова переслідувати в кримінальному порядку.

Сергій Давідіс підкреслює, що центр «Меморіал» також фіксує придушення громадянської солідарності кримських татар через їхню нелояльність до російської влади Криму.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Справа Нарімана Мемедемінова

Наріман Мемедемінов – кримськотатарський блогер, громадський журналіст. Російські силовики затримали його наприкінці березня 2018 року. Мемедемінова звинуватили за ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, здійснені з використанням мережі Інтернет).

Претензії у російських силовиків викликав відеоблог на YouTube, який Мемедемінов вів із 2013 до 2015 року. В ньому розміщені кілька десятків відеороликів із коментарями політичних подій і тем, закликами дотримуватися норм ісламу і думками про російські державні свята: День захисника вітчизни, Міжнародний жіночий день, День захисту дітей та інші.

Прокуратура АРК 23 березня 2018 року внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2 ст. 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі Інтернет».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG