Доступність посилання

ТОП новини

Менше бюрократії, більше допомоги: як Україна хоче підтримувати політв'язнів та їхні сім'ї


Акція під Офісом президента України з вимогою вжити заходів для звільнення політичних в'язнів, утримуваних Росією

У Верховній Раді України правозахисники та депутати презентували законопроєкти на підтримку сімей українських політв'язнів у Росії. За інформацію Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, зараз у списках політв'язнів Кремля понад сто осіб, більшість із них ‒ кримчани.

Серед нових законопроєктів ‒ акти про соціальний та правовий захист осіб, щодо яких встановлений факт позбавлення особистої свободи в результаті збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи в результаті збройної агресії проти України, а також про деякі правки до Податкового кодексу. Ініціатор законопроєктів ‒ президент України Володимир Зеленський. Про значення цих документів йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Народний депутат України Рустем Умєров розповів Крим.Реалії про зміст нових законопроєктів.

Рустем Умєров
Рустем Умєров

– Законопроєкт під номером 6104 пропонує окремі положення ‒ створити комісію зі встановлення фактів позбавлення волі та процедури надання жертвам політичних переслідувань відповідного статусу й призначення допомоги. Законопроєкт 6105 запроваджує адміністративну відповідальність за невиконання вимог з надання інформації та документів на запит цієї комісії. Законопроєкт 6106 вносить зміни до Податкового кодексу: на час позбавлення волі й упродовж пів року після звільнення в'язнів Кремля їх звільняють від подання податкової звітності.

Виконавча директорка українського Центру громадянських свобод Олександра Романцова наголошує, що у справі підтримки нинішніх і колишніх ув'язнених українців через дії Росії необхідний системний підхід.

Олександра Романцова
Олександра Романцова

– Саме правозахисники подали в Офіс президента вже готові проєкти, які оброблялися далі. Це результат п'ятирічної роботи правозахисних організацій, і хороший сигнал у тому, що Офіс президента готовий прислухатися й поважати їхню експертизу. Дуже важливо, що тепер буде комісія, яка встановлює статус жертв агресії Росії ‒ він охопить усіх осіб, які потрапили в ув'язнення через окупацію Криму та війну на Донбасі, як цивільних, так і військових. У міжнародному контексті термін «політв'язні» все ж має інший зміст. Необхідно підтримувати родичів жертв агресії Росії й самих цих людей у момент, коли вони звільняються. Окрім податків, є ще питання кредитів й низки інших важливих аспектів. Ці законопроєкти визначатимуть не лише системну допомогу, але й реінтеграцію та реабілітацію звільнених.

За оцінкою Олександри Романцової, новоствореній комісії доведеться розглянути від чотирьох до семи тисяч кейсів постраждалих від російської агресії, і це, найімовірніше, спричинить створення спеціальної бази відомостей. Разом із тим правозахисниця вважає, що українським органам влади необхідно активізувати роботу з підтримання постійного контакту з родичами в'язнів Кремля. Останні нерідко скаржаться на відсутність комунікації з боку Офісу президента та інших відомств.

Батько політв'язня Валентина Вигівського Петро Вигівський вітає нові законопроєкти, зазначаючи, що вони усувають бюрократичні заковики для отримання матеріальної допомоги, медичного обслуговування тощо.

Петро Вигівський
Петро Вигівський

– Зараз процедури для оформлення допомоги родичам повторювані, тобто усі сім років, які мій син перебуває в ув'язненні, ми щороку збираємо документи й підтвердження заново, це забирає багато часу і ресурсів. Ми сподіваємося, що тепер це буде організованіше й менш залежне від чиновників... У нас зараз в останні декілька місяців чомусь немає зв'язку з сином, листи від нього не доходять. Останній лист Валентин написав 18 липня й відіслав його ‒ ми точно знаємо це, оскільки після цього терміну в нього був адвокат ‒ але він так і не прийшов. Тому мені важко сказати, яка сьогодні там ситуація. Він оголошував голодування з вимогою змінити умови утримання: його п'ять років тримали у штрафному ізоляторі, це рекорд. У червні-липні його начебто нарешті перевели в спеціальні умови утримання, що стало великим полегшенням.

Тим часом російський юрист Марк Фейгін розмірковує про те, чому в останні два роки Росія не поспішає звільняти українських заручників.

Марк Фейгін
Марк Фейгін

– Відсутність нових обмінів ‒ цілком рішення московської сторони. Кремль не зацікавлений нічого робити, над ним нічого не висить. Питання гуманітарного порятунку своїх громадян грає на нервах лише президенту Зеленському, оскільки, на відміну від Володимира Путіна, його дійсно обрали люди. Мені здається, тут немає іншої тактики, окрім жорстких дзеркальних дій Києва проти московської агентури в Україні. Той же Віктор Медведчук ‒ чудовий ресурс для обміну. За ідеєю кума Путіна можна відразу обміняти на всіх політв'язнів, які перебувають у Росії, але Україні треба ще набирати московських агентів. Так званий великий обмін у вересні 2019 року був авансом із боку Путіна, який вважав Зеленського кращим для себе президентом, ніж Петро Порошенко, але згодом розчарувався в ньому на зустрічі в «нормандському форматі».

Раніше в інтерв'ю телеканалу ICTV президент України Володимир Зеленський зазначив, що депутат Верховної Ради України Віктор Медведчук міг би стати кандидатом на обмін при підтвердженні в нього російського громадянства. При цьому Медведчук запевнив, що в нього «немає іншого громадянства, окрім українського», а своє переслідування він називає політичним. Проти нього порушена кримінальна справа, Медведчука підозрюють у державній зраді та порушенні законів і звичаїв війни.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кримчани в російському ув'язненні

Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.

Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG