Військовий апеляційний суд у міському окрузі Власиха Московської області 26 жовтня розгляне апеляційну скаргу адвоката Лілі Гемеджи і її захисника Едема Семедляєва на окрему ухвалу Південного окружного військового суду на її адресу.
Як повідомляє «Кримська солідарність», суд визнав, що Гемеджи «багаторазово порушувала регламент судових засідань» і 17 серпня 2020 року під час судового процесу оголосив своє рішення.
«З цією окремою ухвалою я категорично не згодна. Велика кількість людей були свідками того, як виносилася це окрема ухвала. По суті, вона була винесена незаконно, оскільки Південний окружний військовий суд посилався на попередні судові засідання. При цьому мені відмовили в наданні протоколу судового засідання і направили справу до адвокатської палати. Ми вважаємо, що потрібно скасувати ухвалу Південного окружного військового суду. Сподіваюся, що суд мене почує», – прокоментувала адвокат.
Гемеджи вважає, що дана скарга – це форма тиску на неї як захисника, який активно відстоював позицію свого підзахисного у кримінальній справі. Вона представляла у суді інтереси кримського правозахисника і координатора громадського руху «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва, засудженого 16 вересня 2020 року до 14 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Активіст визнаний Amnesty International в'язнем сумління.
«Дана окрема ухвала носить, скажімо так, охолоджуючий ефект, щоб знизити активність щодо захисту моїх довірителів і щоб у майбутньому я була орієнтована на настанови суду. Незважаючи на те, яким буде рішення суду по нашим апеляційним скаргам, моя позиція не зміниться. Я буду також активно відстоювати права своїх довірителів, захищати їхні інтереси і доводити їхню невинуватість», – розповіла Гемеджи про свої плани.
Окрему ухвалу щодо неї вона називає показовою і вважає, що це попередження про те, що наступного разу при найменшій спробі сказати щось без санкції суду її видалять.
«Спочатку видалили мого підзахисного Сервера Мустафаєва, а далі вирішили змусити замовкнути мене. Це тиск не тільки на мене, а й на все правозахисну спільноту в особі тих адвокатів, які беруть участь сьогодні у політично мотивованих справах», – підсумувала свій коментар адвокат.
16 вересня Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Так, Марлену Асанову присудили 19 років колонії суворого режиму, Мемету Бєлялову – 18, Тимуру Ібрагімову – 17 років, Сейрану Салієву – 16, Серверу Мустафаєву – 14, Серверу Зекір'яєву – 13, Едему Смаїлову – 13. Ернес Аметов був визнаний невинним і звільнений в залі суду.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
