Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 жовтня продовжив арешт до 5 лютого 2020 року фігурантам алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ленуру Халілову, Руслану Нагаєву, Руслану Месутову і Ельдару Кантимирову.
Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомив адвокат Айдер Азаматов.
За словами адвоката, суд розглянув клопотання слідства про продовження запобіжного заходу фігурантам справи. Судове засідання було закритим. Суддя виніс про це ухвалу.
«Ми заявляли клопотання про відкриття процесу, але суд відхилив його. Після цього суд відхилив клопотання про відкрите оголошення рішення суду і закрив засідання навіть в оголошенні. Ми клопотали про зміну запобіжного заходу на м'якшу, але суд наші доводи не взяв до уваги і продовжив арешт нашим підзахисним до 5 лютого. Варто зазначити, що коли Руслан Месутов у ході судового засідання почав говорити про застосування в Криму норм міжнародного права і про застосування четвертої Женевської конвенції, суддя його зупинив і сказав, що це висловлювання правоохоронними органами може бути розцінено як спрямоване на підрив державного ладу Росії», – розповів адвокат.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 24 жовтня залишив під арештом фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» до 5 листопада.
Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня.
ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять у рамках кримінальної справи за ст. 205.5 (організація або участь у діяльності терористичної організації) і стосується релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
