Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону в Росії продовжив фігуранту бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», громадянському журналісту об'єднання «Кримська солідарність» – Амету Сулейманову арешт на два місяці. Про це Крим.Реалії повідомили в об'єднанні.
Як розповів адвокат Едем Семедляєв, на розгляді російський прокурор оголосив матеріали кримінальної справи та лише наприкінці заявив клопотання про продовження запобіжного заходу домашнього арешту для Амета Сулейманова.
Вислухавши думку сторін, суд ухвалив рішення продовжити арешт на 2 місяці, хоча захист просив дозволити підсудному відвідувати лікувальний заклад.
За даними активістів, здоров'я Сулейманова стрімкого погіршується, і він потребує регулярної медичної допомоги.
11 березня 2020 року в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, були затримані: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – КР), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ Росії.
Усім затриманим інкримінуються стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації і участь у діяльності такої організації).
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
Нагадаємо, правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями чотирьох кримчан, фігурантів третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтумера Сейтумерова, Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова і Рустема Сейтмеметова.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв'язку з обшуками 11 березня.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
