Доступність посилання

ТОП новини

COVID-19: рідним зараженого в СІЗО кримчанина Алієва не повідомляють про його стан


Муслім Алієв

Дружина фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» 49-річного Мусліма Алієва Наджіє, стверджує, що через тиждень після того, як дізналася про зараження чоловіка коронавірусом у російському СІЗО, не отримує інформацію про його стан і місце перебування.

«Минуло сім днів як я отримала цю тривожну інформацію, а про стан і місце перебування мого чоловіка мені досі нічого не відомо», – написала вона в Facebook.

Раніше повідомлялося, що у фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва, який перебував у СІЗО російського Башкортостану, підтверджений COVID-19. Тоді український омбудсмен Людмила Денісова написала на своїй сторінці в Telegram, що його вивезли в невідомому напрямку, а про його місце перебування нічого невідомо. Пізніше адвокат Едем Семедляєв повідомив, що Алієва поклали в лікарню СІЗО №1 міста Уфи Башкортостану сусідньої Росії.

Військовий апеляційний суд міста Власіха в Московській області (Росія) 25 червня повністю залишив чинним вирок шістьом фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Таким чином, залишилося чинним рішення, ухвалене в 2019 році Південним окружним військовим судом у Ростові-на-Дону. Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув'язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Amnesty International назвала в'язнями совісті всіх фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем'єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.

Раніше Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні у зв'язку з цими вироками.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Російський правозахисний центр «Меморіал» також визнав усіх фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» політичними в'язнями.

Раніше в Європейському Союзі заявили, що засуджують проведення голосування щодо поправок до Конституції Росії на території півострова, яке пройшло «з порушенням міжнародного права».

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що голосування за поправки до Конституції Росії на території анексованого Криму є незаконним.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG