Державне бюро розслідувань України направило до суду обвинувальний висновок у справі про державну зраду щодо колишньої судді з Автономної Республіки Крим.
Як повідомляє пресслужба ДБР, досудовим розслідуванням встановлено, що після анексії Криму обвинувачена за власним бажанням перейшла на службу в підконтрольний Росії Верховний суд Криму, де, перебуваючи в складі судової колегії у кримінальних справах, «неодноразово підтримувала рішення із придушення громадянської активності проукраїнськи налаштованих жителів півострова, які відстоювали свою позицію під час мітингу 26 лютого 2014 року».
«Протягом лютого – березня 2016 року звинувачена відмовляла в задоволенні апеляційних скарг на незаконні рішення суддів про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою українських громадян. Крім цього, за активної участі обвинуваченої «Верховний Суд Республіки Криму» схвалив незаконне рішення, згідно з яким протягом 9 місяців під вартою утримували заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу та інших громадяни України», – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснювала Прокуратура АРК. Також повідомляється, що обвинуваченій загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 12 до 15 років із конфіскацією майна або без такої.
При цьому ім'я екссудді не уточнюється, коментарів обвинуваченої у цій справі поки немає.
У січні цього року Прокуратура АРК повідомила про підозру колишньому прокурору Роздольненського району в скоєнні кримінального злочину за статтею про державну зраду.
Після російської анексії в Криму заарештували заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза за так званою «справою 26 лютого». Він провів у СІЗО майже три роки. Чийгоза та його колегу Ільмі Умерова звільнили 25 жовтня 2017 року (за неофіційною інформацією, про передачу їх Києву домовилися президенти Туреччини і Росії Реджеп Тайїп Ердоган і Володимир Путін).
Прокуратура АР Крим оголосила про підозру 25 особам, які переслідували заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради АР Крим.
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
