Дочку засудженого у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва, кримськотатарську активістку Гульсум Алієву виключили з бази осіб, які перебувають у розшуку. Разом із тим, вона продовжує перебувати в списку «причетних до екстремістської діяльності або тероризму» Росфінмоніторингу. Про це кореспонденту Крим.Реалії розповів адвокат Олексій Ладін.
За словами адвоката, про це стало відомо з відповіді російської ФСБ у Криму на його скаргу, в якій він просив притягнути до відповідальності силовиків, причетних до затримання Алієвої на адміністративному кордоні з материковою Україною в січні 2020 року.
«У скаргах на ім'я міністра внутрішніх справи Криму та керівника управління ФСБ Криму я просив притягнути до відповідальності осіб, винних у кількаразовому затриманні Гульсум на адміністративному кордоні. Тоді ж я подав адвокатські запити, в яких просив міністра МВС Криму і генерала ФСБ пояснити мені, чи перебуває Гульсум в розшуку і чи перебуває вона в списку екстремістів і терористів», – розповів адвокат.
За словами Ладіна, управління російського МВС у Криму перенаправили його скаргу до місцевого управління ФСБ, а там вимогу адвоката проігнорували.
«Відповідь ФСБ на мої вимоги залучити силовиків, які двічі затримували Алієву, нас однозначно не влаштовує. Власне, відповіді як такої і немає – мої вимоги проігнорували, відповіли тільки на питання, чи перебуває Гульсум в розшуку. Однозначно оскаржуватимемо дії МВС, яке перенаправило скаргу ФСБ і бездіяльність останньої», – пояснив він.
Адвокат також додав, що має намір домогтися виключення Гульсум Алієвої зі списку Росфінмоніторингу.
13 січня Гульсум Алієва намагалася виїхати з Криму, але її затримали і відвезли до відділення поліції Армянська. Пізніше, після п'яти годин затримання, російські силовики відпустили Алієву. Адвокат Едем Семедляєв пояснив затримання тим, що Алієва «нібито досі є в карному розшуку». За словами адвоката, при Гульсум були всі необхідні документи про припинення щодо неї кримінальної справи.
Увечері 13 січня в Криму співробітники російської ФСБ вдруге за день затримали дочку засудженого у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва, Гульсум Алієву. Пізніше її відпустили.
Згідно із сайтом Росфінмоніторингу, Гульсум Алієва перебуває в переліку організацій і фізичних осіб, щодо яких є відомості про їх причетність до екстремістської діяльності або тероризму під номером 766.
За інформацією об'єднання «Кримська солідарність», Алієва виїжджала в Херсон із метою оформлення медичних документів і отримання кваліфікованої медичної консультації.
У липні 2018 року російські силовики проводили «слідчі заходи» в будинку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. Пізніше стало відомо, що на його старшу дочку Гульсум Алієву складено протокол. Її звинувачували за статтею 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання міжнаціональної ворожнечі) за репост у Facebook.
У січні 2019 року Слідчий відділ в Алушті припинив кримінальну справу стосовно Гульсум Алієвої.
12 червня 2019 року російські силовики затримали її на адмінкордоні за звинуваченням у «розпалюванні ненависті або ворожнечі» (ст. 20.3.1 КпАП Росії) за пост у Facebook. Через кілька днів російська прокуратура Алушти припинила адміністративну справу відносно Гульсум Алієвої, пояснивши рішення закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
