Кримськотатарський Ресурсний Центр (КРЦ) оголосив про початок інформаційної кампанії про водопостачання Криму.
Як повідомляють у КРЦ, кампанія під назвою «Ні краплі окупанту» потрібна для того, щоб «поінформувати міжнародну спільноту про те, що відбувається в Криму і запобігти можливим наслідкам».
«Тема дефіциту води загострилася в 2020 році. Окупаційна влада продовжує активно популяризувати цю «проблему», роблячи різні заяви. Уже кілька разів Росія звинувачувала в нестачі води саме Україну і закликала міжнародну спільноту звернути увагу на «антигуманні дії» Києва з перекриття подачі води в окупований Крим», – зазначають у КРЦ.
Тут також вказали на те, що російська мілітаризація півострова при цьому триває, що, на думку правозахисників, безпосередньо впливає на забезпечення населення Криму водою.
У КРЦ планують інформувати про те, «кому дійсно не вистачає води та хто в цьому винен».
Раніше Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, в тому числі за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що Європейський суд з прав людини відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну про вимогу припинити блокування надходження прісної води до Криму та обмеження прав національних і мовних меншин.
Влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, завдану півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливк тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
