У Севастополі вчені під час «розвідувальних археологічних робіт» виявили залишки стародавньої водопровідної системи в центрі музею-заповідника «Херсонес Таврійський» і визначили як хороший ступінь збереження археологічних об'єктів та культурного шару стародавнього Херсонеса і середньовічної Корсуні, повідомила ТАСС перший заступник директора музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Тетяна Сарапулкіна.
Раніше повідомлялося, що під час розкопок, які проводилися перед прокладкою інженерних комунікацій для Свято-Володимирського кафедрального собору в Херсонесі, російські археологи виявили залишки стародавньої площі міста – агори.
«Була підтверджене раніше зроблене трасування, що позначає стародавні об'єкти площі в середньовічний період. Дізнатися, що, як це було раніше, в античності, дозволять більш масштабні розкопки на більшій площі. Були знайдені дві нитки водовідведення та водопроводу, вони йшли паралельно один одному», – розповіла заступник директора музею.
Вона уточнила, що комунікації на площі були прокладені в античний або середньовічний період (поки точно датувати споруди вченим не вдалося).
«Водопровід у трубі, керамічній. Також – водовідведення, викладений як канал: камінь, кераміка і зверху накрито плитами; є сліди, які дозволяють зробити висновок, що його вже розкривали – можливо, під час минулих археологічних розкопок», – уточнила Сарапулкіна.
Херсонес: церква на стародавній площі (фотогалерея)
Вона пояснила, що раніше інформація про головну площу городища була відома сучасним ученим тільки за матеріалами, які залишилися від розкопок, проведених понад 100 років тому. За минулий час технології, які використовують для таких досліджень, змінилися.
За її словами, археологічні дослідження біля собору, в тому числі на місці агори, ще мають бути в тому випадку, якщо через цю ділянку проходитимуть інженерні комунікації для собору.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
