Роботи з монтування нових дерев'яних і металевих конструкцій, які проводяться в заповіднику «Херсонес Таврійський», запевняють співробітники музею, «не зачіпають культурного шару й архітектурно-археологічних об'єктів заповідника». Про це повідомила пресслужба музею.
«Монтаж оглядового майданчика не зачіпає культурного шару й архітектурно-археологічні об'єкти заповідника (батарея Кане з'явилася на початку ХХ століття, після російсько-японської війни). Занурення в ґрунт не проводиться. Конструкція встановлюється на поверхні через геотекстиль, що робить її адгезію до основи мінімальної, а також мобільною при необхідності швидкого демонтажу. Більш того, маса оглядового майданчика розподілена по всій поверхні території відповідно до Держстандарту і чинить тиск на ґрунт вчетверо менше, ніж доросла людина масою 80 кг під час ходьби», – йдеться в повідомленні.
Як уточнюється, на території музею прокладають дерев'яні настили в найбільш відвідуваних районах городища і встановлюють оглядовий майданчик.
«При їхньому проєктуванні враховувався інтерес відвідувачів музею до цього місця. З насипу так званої «батареї Кане», яка не є об'єктом культурної спадщини, відкриваються чудові краєвиди на море і місто Севастополь, а також на квартали херсонеського городища. Розташування зазначених конструкцій збігається з вибраними відвідувачами маршрутами і покликані зменшити навантаження й ерозію ґрунту в цих місцях. На цей час у рамках моніторингу берегової лінії виявлено вивітрювання приблизно 10 сантиметрів ґрунту на цій ділянці території музею», – йдеться в повідомленні пресслужби музею.
Крім цього, російська адміністрація музею обіцяє організувати «масштабну пресконференцію, присвячену результатам діяльності музею в 2020 році». Дата її проведення не називається.
Нагадаємо, в понеділок, 26 жовтня, колишній співробітник музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Анатолій Туманов пікетував підконтрольний Росії уряд Севастополя з боку вулиці Леніна. «Я стою (в пікеті) проти того, що (заповідник) Херсонес (Таврійський) перетворили на майданчик для культурно-масових заходів, що його спотворюють сучасними конструкціями», – сказав він в коментарі для Крим.Реалії.
Раніше стало відомо, що співробітники «Херсонеса Таврійського» почали розкопки біля стін Свято-Володимирського кафедрального собору, що розташований на території музею-заповідника.
У жовтні цьогоріч генеральний директор ЮНЕСКО в своїй доповіді відзначив погіршення ситуації в Криму і Севастополі.
Раніше президент України Володимир Зеленський своїм указом включив Російський державний музей Ермітаж, «Російське географічне товариство», Інститут археології Російської академії наук та інші структури до санкційного списку, зокрема, за археологічні розкопки в анексованому Криму.
Колишній заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, виступаючи на 40-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі, заявив, що дії Росії в Криму несуть «серйозну небезпеку» для Херсонеса і Ханського палацу.
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
