Якщо не вирішувати проблему з утилізацією відходів, Крим може потонути в смітті через п'ять років. Такий прогноз озвучила кандидат географічних наук, завідувач кафедри геоекології географічний факультету Таврійської академії КФУ ім. Вернадського Тетяна Бобра.
«Практично всі існуючі полігони на межі, вони заповнені, дуже маленький відсоток сміття утилізується, цикл поводження з відходами не замкнутий. Є схема територіального поводження з відходами. Крим розбитий на кластери, повинні з'явитися так звані «технологічні парники» з утилізації... Сміттєсортувальні станції не вирішать проблему, це висмикнута одна ланка з циклу поводження з відходами. Повинен бути повний цикл від збору до утилізації. Інакше Крим може потонути в смітті через п'ять років», – цитує експерта російське видання РИА-Крым.
За словами Тетяни Бобра, Чорне море також сильно забруднене. У ньому плаває приблизно 90 тисяч тонн відходів і найбільше – пластика.
«Пластик у тому вигляді, який надходить у навколишнє середовище, розкладається приблизно 180-200 років. Пластик повертається до нас, на наш стіл. Англійські вчені стверджують, що 20% споживаної солі містять канцерогенні речовини, які є в пластиці», – говорить вона.
Крім того, експерт пропонує запроваджувати штрафи за викид сміття, а в побуті користуватися багаторазовими паперовими пакетами або матер'яними сумками.
На ліквідацію стихійних звалищ в анексованому Криму в місцевому бюджеті на 2019 рік заплановано приблизно 20 мыльйоныв рублів (8 мыльйоныв гривень – КР). Ця сума – лише приблизно 10% потреби на ліквідацію всіх стихійних звалищ у Криму.
Проблема з вивезенням сміття в Криму актуалізувалася після запровадженням російської «сміттєвої реформи».
З 1 січня 2019 року вивезенням побутового сміття в Росії і анексованому Криму займаються регіональні оператори. Через федеральну реформу тарифи для населення на його вивезення збільшилася в деяких регіонах у десятки разів. Причиною стали нові параметри розрахунку розміру платежу.