В анексованому Росією Криму порушуються основні права і свободи людини, йдеться в заяві делегатів VI Курултаю і активістів кримськотатарського національного руху в зв'язку з Міжнародним днем прав людини.
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив кримськотатарський активіст Наріман Джелял.
«Не дивлячись на те, що 71 рік тому «держави-члени зобов'язались сприяти у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй загальній повазі і дотриманню прав людини і основних свобод» і «що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов'язання», в Криму відбувається неприпустиме придушення елементарних прав і основних свобод людини», – йдеться в заяві Курултаю.
У заяві наголошується, що це має «негативні наслідки для розвитку кримськотатарського народу, в тому числі в питаннях освіти і культурно-історичної пам'яті».
Раніше в МЗС України заявили, що в анексованому Криму «постійно порушуються» права українців і кримських татар. У відомстві зазначили, що «зараз у Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менше 35 кримських татар».
У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 листопада сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
Міжнародний суд ООН у Гаазі дав Росії час до 8 грудня 2020 року для підготовки документів у відповідь на позов України, в якому Київ звинувачує Москву в фінансуванні тероризму на сході України і расовій дискримінації в Криму.
Україна подала позов у 2017 році. Київ вважає, що Росія порушує міжнародну Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, підтримуючи бойовиків на Донбасі, і Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації через утиски кримських татар і українців в анексованому Криму. У червні 2019 року Міжнародний суд ООН почав слухання справи.
14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.
Раніше Організація об'єднаних націй оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
