У Міністерстві екології та природних ресурсів України вважають, що населенню Криму вистачає запасів прісної води, а її нестачу відчувають місцева промисловість, аграрний сектор і російська армія.
Про це в ефірі телеканалу «Дом» повідомив заступник міністра екології та природних ресурсів України Михайло Хорєв.
«Там досить великі заводи – «Титан», «Кримський содовий завод», бромистий завод. Це те, що розташовано в районі Армянська і Красноперекопська. Це степовий Крим. Там немає природних джерел води. Відповідно, головне джерело було Північно-Кримський канал. Тому, звісно, зараз ці заводи мають проблеми з виробництвом продукції», – сказав Хорев.
Він зазначив, що також дефіцит води відчувають аграрії в степовому Криму. «Весь степовий Крим – це були зони зрошення, там були зрошувальні системи і все, що там вирощували, вирощували завдяки поливу. На ці цілі, звісно, внутрішніх обсягів води абсолютно недостатньо», – додав заступник міністра.
Чиновник згадав і російську армію, яка, на його думку, споживає значний водний ресурс.
«Вона (армія – КР) споживає ресурси. Там сформований досить великий блок із військових. І вони квартируються, умовно кажучи, теж не на південному узбережжі, а в степовому Криму – ближче до материкової частини України. Тому однозначно ось для цих цілей Україна воду туди не постачатиме», – наголосив український заступник міністра.
Раніше Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, в тому числі за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що ЄСПЛ відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну про вимогу припинити блокування надходження прісної води до Криму та обмеження прав національних і мовних меншин.
До цього влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, завдану півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода наголошував, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе лише після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам в Криму».
30 липня російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін повідомив, що фахівці добули для Криму першу партію прісної води з джерел під Азовським морем, але повинні перевірити її якість.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
