Перша заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар 16 листопада на зустрічі країн-членів Коаліції за свободу ЗМІ, організованої Канадою і Великою Британією, закликала світову спільноту сприяти звільненню громадянських журналістів у Криму. Про це повідомляє пресслужба МЗС України.
Звертаючись до учасників, Джеппар зазначила, що ситуація зі свободою ЗМІ на тимчасово окупованих територіях України є критичною. За її словами, через репресії та погрози життю з боку російської влади Криму незалежні журналісти були змушені покинути окуповані частини Донбасу і анексований Крим.
«Щоб заповнити вакуум освітлення реальної ситуації на Кримському півострові, функції незалежних медіа почали виконувати звичайні громадяни, щодо яких також почалися репресії. Дев'ять громадянських журналістів – кримських татар – зараз перебувають за ґратами: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв і Амет Сулейманов. Закликаю міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для забезпечення їхнього звільнення», – звернулася вона до учасників зустрічі.
Перший заступник міністра також привернула увагу до досвіду, який накопичила Україна за роки боротьби з російською дезінформацією. Вона запросила міжнародних партнерів підтримати ініціативу президента України про відкриття в Києві штаб-квартири міжнародного офісу протидії дезінформації.
Раніше Бюро з питань демократії, прав людини та праці Держдепартаменту США закликало «негайно звільнити» трьох кримськотатарських громадянських журналістів, які утримуються в слідчому ізоляторі.
Нагадаємо, Прокуратура АРК розслідує 17 кримінальних проваджень за злочинами проти журналістів в Криму.
Як розповіла активістка ініціативи «Кримська солідарність» Лутфіє Зудієва, зараз в ув'язненні перебувають вісім громадянських журналістів і ще один – під домашнім арештом за станом здоров'я. Це стримери і громадянські журналісти «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв і Амет Сулейманов. Усі вони «затримані безпідставно» і стали жертвами політично мотивованого переслідування і сфабрикованих звинувачень у «тероризмі».
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
