Обвинувачений в державній зраді колишній заступник начальника ГУ МВС України в АР Крим Микола Федорян поскаржився на умови в СІЗО Херсона під час утримання там.
Як розповів Федорян в коментарі кореспонденту Крим.Реалії, він знаходився в ізоляторі в неопалювальній камері.
«У Херсоні було дуже погано, коли я на карантині був. Плюс три-чотири градуси була температура в камері, холод собачий. Дві куртки одягав, бо неможливо було. Всю ніч тремтів. Через два тижні мене перевели до загальної камери. І коли пішла температура на вулиці мінус 12, в камері було плюс 6. Люди так сиділи, опалення не було», – сказав він.
25 травня Голосіївський районний суд у Києві вирішив продовжити арешт підозрюваному у зраді колишньому заступнику начальника ГУ МВС України в АР Крим Миколі Федоряну до 23 липня.
Раніше в Прокуратурі АРК і Севастополя повідомляли, що направили обвинувальний висновок щодо громадянина України, який «сприяв незаконному переслідуванню кримчан».
У відомстві не назвали ім'я і прізвище обвинуваченого, але згідно з опублікованою раніше інформацією, мова йде про колишнього заступника начальника ГУ МВС України в АР Крим Миколу Федоряна.
4 лютого Херсонський міський суд продовжив йому термін тримання під вартою.
Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла, що 7 листопада 2020 року на КПВВ «Каланчак» при спробі в'їзду до анексованого Криму затримали колишнього співробітника українського підприємства «Чорноморнафтогаз», якого підозрюють у «допомозі російським правоохоронцям при проведенні обшуків і затримань громадян у кримських «справах Хізб ут -Тахрір». За інформацією відомства, громадянину України повідомлено про підозру у вчиненні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України).
Під час засідання суду в Херсоні з обрання запобіжного заходу з'ясувалося, що затриманий – Микола Федорян, який до анексії працював заступником начальника ГУ МВС України в АР Крим – начальником міліції громадської безпеки, а пізніше перейшов на роботу в «Чорноморнафтогаз», залишившись там працювати після подій 2014 року. Сам Феодорян заявив у суді, що вину свою не визнає і що «Україну не зраджував».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
