Уперше на майбутній 74-й сесії Генеральної Асамблеї ООН про порушення прав людини в Криму говоритиме генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш. Про це в коментарі Крим.Реалії розповіла координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, коментуючи публікацію першої доповіді генсекретаря ООН про порушення прав людини в Криму.
«Ми вперше побачили доповідь про ситуацію з правами людини в Криму саме на рівні керівництва, генерального секретаря ООН. Це означає, що про порушення прав людини в Криму (на майбутній 74-й сесії ООН) говоритиме сам генеральний секретар. Другий важливий аспект полягає в тому, що в доповіді відображена незмінна міжнародної оцінка подій, що Крим – це окупована територія і дії Російської Федерації незаконні», – пояснила вона.
На думку правозахисниці, ця доповідь має значення і для інших міжнародних інститутів, «які будуть на неї посилатися».
«З точки зору аргументів України на міжнародній арені – це дуже важлива доповідь. Це і серйозна аргументація для Ради безпеки ООН. Крім того, доповідь має значення для інших міжнародних інститутів, які на неї посилатимуться. Можливо, ми не побачили в доповіді окремих імен або кейсів, але важливо, що там відображені всі тенденції порушення прав людини в Криму», – додала вона.
Раніше Організація об'єднаних націй оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації. Доповідь буде представлена на запланованій у вересні 74-й сесії Генасамблеї ООН.
Текст доповіді опублікований на сайті організації. Доповідь буде представлена на запланованій у вересні 74-ї сесії ООН.
У доповіді відображені ключові аспекти порушення цивільних і політичних прав жителів півострова. Зокрема, йдеться про порушення свободи думки, совісті, переконань і релігії; свободу мирних зібрань. Як приклад у доповіді згадується випадок «притягнення до адміністративної відповідальності 80 мусульман – чоловіків, які провели одиночні пікети проти порушення кримінальних справ стосовно інших послідовників ісламу, імовірно прихильників несанкціонованих релігійних об'єднань».
Крім того, в доповіді відображені порушення в сфері економічних, соціальних і культурних прав. Говориться про примусовий призов на військову службу в російську армію, що є порушенням міжнародного гуманітарного права з боку Росії.
Раніше моніторингова місія ООН з прав людини в Україні в своїй доповіді зазначала, що з початку 2017 року по середину 2018 року зафіксовано понад 80 випадків порушення прав людини в анексованому Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
