Будівництво опріснювачів не усуне дефіцит води в анексованому Криму, особливо для господарських потреб. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії заявив колишній голова Рескомітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв, коментуючи нову ініціативу підконтрольної Кремлю влади півострова.
«Для сільського господарства і промисловості потрібно приблизно 800 мільйонів кубометрів на рік, і такого обсягу у Криму немає. Його можна забезпечити тільки за рахунок дніпровської води, і опріснення тут не допоможе. Тим більше що це дуже дороге рішення: опріснена вода для сільського господарства – буквально золота», – вважає Лієв.
На його думку, тема будівництва опріснювальних установок у Криму зійде нанівець, відразу після того, як дощі поповнять частину вододефіциту.
«Все, що ми сьогодні чуємо з цього приводу – блеф. Адже мотивом Путіна під час захоплення Криму було зовсім не бажання вирощувати там рис, сою і соняшник, на які не вистачає води – а можливість розмістити на півострові військові бази. Для них води вистачає, тому ніяких додаткових інвестицій для полегшення життя кримчан чекати не варто», – зазначив Лієв.
Російський глава Криму Сергій Аксенов 25 вересня заявив, що в селищі Миколаївка Сімферопольського району за дорученням президента Володимира Путіна будуватимуть установку з опріснення морської води. За оцінкою голови підконтрольного Кремлю уряду півострова Юрія Гоцанюка цей проєкт дозволить «значно поліпшити» ситуацію з водопостачанням Сімферополя.
При цьому раніше міністр житлово-комунального господарства російського уряду Криму Дмитро Черняєв заявляв, що неможливо найближчим часом розв'язувати проблему вододефіциту опрісненням морської води.
З понеділка, 7 вересня, у Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районі через посуху й обміління водоймищ ввели третій, найбільш жорсткий етап обмежень подачі води.
Українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупацію півострова.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
