Доступність посилання

ТОП новини

В італійському парламенті обговорили придушення свободи слова у Криму (+фото)


Під час конференції у залі італійського сенату, 29 вересня 2021 року, Рим

У середу, 29 вересня, у Римі у стінах італійського сенату обговорили придушення свободи преси та кричуще порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Захід пройшов з ініціативи сенатора від ліберальної Демократичної партії Роберто Рампі та Італійської федерації захисту прав людини. Пан сенатор, попри анонсовану доповідь, звернувся до присутніх лише з вітальним словом через відеозв'язок зі Страсбурга. Присутні не мали змоги поставити питання єдиному політику – учаснику дискусії. Як член італійської делегації парламентської асамблеї Ради Європи, Рампі повідомив про активні обговорення питання політичних ув'язнених з українськими та європейськими колегами під час засідання асамблеї.

Роберто Рампі
Роберто Рампі

Детальну картину про наслідки недотримання громадянських прав і свобод у Криму через відеозв'язок із Києва представив директор «Кримськотатарського ресурсного центру» Зарема Барієва. Вона закликала італійських політиків до рішучих дій щодо сприяння звільненню ув'язнених. Згадавши найбільш резонансні, вигадані окупаційною чи російською владою судові справи проти громадських журналістів (Амета Сулейманова, Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова – КР), Барієва повідомила про понад двісті бранців Кремля, заарештованих переважно за надуманими.

Голова Італійської федерації із захисту прав людини Антоніо Станго додав, що ЄС та Італія могли б робити набагато більше у цьому напрямку. Про повне ігнорування кримської теми в італійській пресі зауважив у коментарі Крим.Реалії журналіст Массіміліано Меллей.

Массіміліано Меллей
Массіміліано Меллей

«Медіа зовсім не повідомляють про Крим, а тим більше про жахливу ситуацію з політичними в'язнями. Трохи був інтерес до півострова у 2014 році, потім припинили писати, бо маленький півострів маловажливої країни, мовляв, це міжусобиці між Росією та Україною, нема чого туди лізти. Такою є думка серед населення в Італії, так вважає і більшість журналістів. Тут не цікавляться навіть дезінформацією з Росії про кримських заарештованих. Тема перебуває настільки без уваги, що й російський наратив про Крим не проходить тут, на щастя», – сказав журналіст міланського видання Milano Today Массіміліано Меллей.

Тому, за його словами, подібні заходи в Італії – не просто рідкісні, а унікальні певною мірою. Вони, на його думку, «допомагають пробивати стіну байдужості» та привертати увагу європейської громадськості та політиків до злочинів Росії на території України.

Про недостатній інтерес до України з боку Італії згадав у своєму виступі й Федеріго Арджент'єрі, викладач політології римського університету John Cabot University. Ще у 1990-х роках, після здобуття Україною незалежності, за його даними, італійські дипломати, наприклад Ламберто Діні (міністр закордонних справ Італії 1996-2001), уникав контактів із тодішнім головою МЗС України Борисом Тарасюком.

Федеріго Арджент'єрі
Федеріго Арджент'єрі

На думку вченого та автора доповідей про Україну, ситуація з чутливістю до української та кримської проблематики помітно збільшилася з приходом прем'єр-міністра Маріо Драгі у лютому 2021 року. На запитання, чи є у європейців політична воля долучатися до приборкання імперської політики Кремля та порушувати питання політв'язнів, коли пакет кримських санкцій виявився майже неефективним, а іншої стратегії впливу на російський режим так і не вигадали, Федеріго Арджент'єрі відповів:

«З Драгі на чолі італійського уряду стався прогрес щодо уваги до України. Чекаємо на розвиток подій у Німеччині, якщо зелені та ліберали будуть в урядовій коаліції, то це сили, яким не байдужі питання прав людини в Україні. Але не слід чекати на якусь нову формулу, щось вигадувати, йдеться про стратегію на тривалий час. Слід продовжувати робити те, що робиться: інформувати, пояснювати, засуджувати такі порушення правами людини та свободи друку. Андрій Сахаров (радянський фізик і борець за права людини) був шість років на засланні у Горькому (Нижній Новгород), але під тиском міжнародної спільноти його звільнили. На жаль, треба мати велике терпіння. Швидких рішень тут нема».

Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка. Уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова заявляла про «міжнаціональну та міжконфесійну згоду» в Криму та надання допомоги корінному населенню.

Нагадаємо, коаліція за свободу засобів масової інформації закликала Росію «негайно звільнити» всіх незаконно затриманих у Криму журналістів.

Міжнародний фонд «Справедливість для журналістів» встановив 58 випадків «атак і загроз щодо співробітників ЗМІ та громадянських журналістів» за 2020 рік.

До цього місія США в ОБСЄ засудила спроби Росії переслідувати представників ЗМІ в Криму.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG