Українським правозахисникам відмовили у відеотрансляції судових засідань у справах кримських політв'язнів у Ростові-на-Дону. Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко звернулися до голови Південного окружного військового суду з відповідною заявою. Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність».
На цей час у провадженні суду перебуває кілька судових процесів. Йдеться про «справи Хізб ут-Тахрір» щодо кримських татар з Білогірська, Алушти, Бахчисарая та українського активіста Олега Приходька з Сак.
«Технічна можливість відеотрансляції перебігу судового процесу в службових приміщеннях суду відсутня, в тому числі й за вказаними у Вашому зверненні кримінальними справами», – повідомляється у відповіді заступника голови суду Максима Івченка, копію якого має у своєму розпорядженні «Кримська солідарність».
На судові засідання також не допускають тих, хто приїжджає до Південного окружного військового суду, як слухачі. Не можуть проходити до судових зал, стежити за перебігом процесу і журналісти. Судові пристави посилаються на складні епідеміологічні обставини в Ростовській області і наказ тимчасово виконуючого повноваження голови Південного окружного військового суду від 27 жовтня «Про обмеження допуску осіб, які не є учасниками процесів».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Справа Олега Приходька
Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.
Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі) через арешт активіста в Криму.
За інформацією адвоката Назіма Шеіхмамбетова, Приходько перебуває в спецблоці СІЗО Сімферополя.
До цього Приходько притягувався до відповідальності в анексованому Росією Криму в адміністративній справі. Підконтрольний Кремлю Сакський районний суд Криму 25 червня оштрафував кримчанина на дві тисячі рублів. Суд визнав його винним за частиною першою статті 20.3 кодексу Росії про адміністративні правопорушення. Згідно з постановою суду, яка є в розпорядженні Крим.Реалії, «дослідження» вилучених у будинку активіста під час обшуку предметів і документів вказує на те, що «Приходько шляхом доступу третіх осіб до цих предметів і документів пропагує і публічно демонструє нацистську атрибутику і символіку».
Сам активіст стверджував, що вся атрибутика в його будинку «антикварна», а футболка зі свастикою, яка також фігурує в матеріалах, «сувенірна» і її немає в нього з 2010 року.
8 лютого 2019 року співробітники кримського главку ФСБ провели обшук у Приходька. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв'язки на материковій частині України.
