Російський Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону продовжив кримськотатарському активісту, фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Емілю Зіядінову термін утримання під вартою у СІЗО до 3 листопада 2021 року. Про це повідомляє кореспондент громадського об'єднання «Кримська солідарність» із залу суду. Раніше Зіядінову продовжували арешт до 4 серпня, потім Апеляційний військовий суд скоротив термін арешту на одну добу.
Зіядінова і ще шістьох кримських татар затримали після обшуків, які провели в їхніх будинках російські силовики 7 липня 2020 року. Затриманих звинуватили в причетності до релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії.
Як повідомляє «Кримська солідарність», держобвинувач Діна Данієлян наполягала на тому, щоб підсудний залишився під вартою, оскільки він «звинувачується в особливо тяжкому злочині, може сховатися через висунуте обвинувачення, продовжити займатися злочинною діяльністю, знищити докази та іншим шляхом перешкодити провадженню у справі».
Адвокат Іслям Веліляєв заявив, що єдиним обґрунтуванням по суті справи є тяжкість злочину, а конкретних підтверджень того, про що заявляє прокурор, – ні. Участь у терористичній діяльності Зіядінова не ставиться в провину, йому інкримінують лише в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», наголосив адвокат. Він також нагадав, що у підсудного – чотири неповнолітні дитини, є стійкі зв'язки з Кримом, через які він не зможе покинути півострів.
«Я вважаю, що все обґрунтування обвинувачення свідчать про те, що Зіядінов перебуває в місцях позбавлення волі лише через важкість звинувачення», – зазначив адвокат.
Він попросив змінити Зіядінову запобіжний захід на підписку про невиїзд, про це також просила адвокат за призначенням Світлана Богуславська.
Еміль Зіядінов заявив у суді: «Моя справа є політично мотивованою, замовлення йде від уряду Росії, тому я даю гарантію 100%, що запобіжний захід мені не змінять».
Оскільки суд вирішив продовжити запобіжний захід Зіядінову до 3 листопада 2021 року, захист має намір оскаржити це рішення.
Правозахисний центр «Меморіал», згідно з міжнародними критеріями, вважає фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Еміля Зіядінова політв'язнем.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 2 лютого відхилив апеляції захисту на арешт фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Бектемірова та Еміля Зіядінова.
7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму були затримані семеро осіб. Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя обрав запобіжний захід для шістьох затриманих у вигляді утримання під вартою. Ісмет Ібрагімов, Зекір'я Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф'янов, Сейран Хайредінов були заарештовані в залі суду і поміщені до слідчого ізолятора Сімферополя. Олександр Сизиков, який має інвалідність І групи по зору, був відправлений під домашній арешт. Усі затримані звинувачуються в причетності до релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії.
У ФСБ Росії стверджували, що затримали підозрюваних в організації та участі в осередку «Хізб ут-Тахрір», які «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували в свої ряди кримських мусульман». У повідомленні пресцентру російської спецслужби йдеться, що «у місцях проживання членів (організації) виявлено та вилучено значну кількість заборонених у Росії пропагандистських матеріалів «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», засобів зв'язку, електронних носіїв інформації, що використовувалися ними при веденні терористичної діяльності».
Дії російських силовиків засудили в Представництві Президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) і за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
