Т.в.о. російського голови уряду Севастополя Михайло Развожаєв і голова підконтрольної Москві Ради міністрів Криму Юрій Гоцанюк, які у вівторок потрапили до індивідуального списку санкцій за причетність до російських виборів у Криму, не бачать для себе наслідків цього рішення.
«З огляду на позицію ЄС щодо Криму і Севастополя, робочих поїздок за кордон не було, тому тут нічого не змінилося. Хоча звичайно, політика заборон і обмежень завдає шкоди і інтересам бізнесу в країнах Євросоюзу. Ми це розуміємо на рівні приватного спілкування з представниками європейського бізнесу. Всі, звичайно, усвідомлюють упущені вигоди, пов'язані з санкціями», – сказав Развожаєв, якого цитує «Интерфакс».
Він зазначив, що не має зарубіжних активів, а відпочивати воліє у Росії.
Гоцанюк написав у facebook, що «з іронією сприйняв» новину про включення себе до індивідуального списку санкцій ЄС.
«Щиро радий опинитися в компанії гідних людей, які в силу своїх можливостей сприяють розвитку півострова, відстоюють інтереси жителів Криму і Севастополя, наші законні права та свободи», – йдеться в повідомленні.
28 січня ЄС ввів санкції проти голови російського уряду Криму Юрія Гоцанюк, т.в.о. російського голови Севастополя Михайла Развожаєва, спікера російського парламенту Севастополя Володимира Нємцева, сенатора від Севастополя, колишнього спікера парламенту Севастополя Катерини Алтабаєвої, керівника виборчкому Севастополя Сергія Даниленка, заступника голови виборчкому Севастополя Лідії Басової, секретаря виборчої комісії Севастополя Катерини Пиркової.
8 вересня 2019 року на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.
У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори на півострові і закликали міжнародне співтовариство дати «принципову оцінку» незаконним діям Росії.
Європейський союз не визнав російські вибори в Криму і Севастополі.
11 вересня Верховна Рада України визнала нелегітимним голосування на півострові.
У грудні Євросоюз оголосив про продовження санкції проти Росії на наступні пів року.
Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.
Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
