Члени Правозахисної Ради Санкт-Петербурга оприлюднили заяву, в якій вимагали припинити переслідування кримських татар в анексованому Криму. Заява розміщена на сайті Ради.
«Ми вимагаємо припинити переслідування кримських татар. За радянської влади кримськотатарський народ піддався депортації, яка почалася 18 травня 1944 року. За право повернутися на рідну землю кримські татари боролися десятиліттями. 8 листопада 1989 року депортація кримськотатарського народу була визнана незаконною Верховною Радою Української РСР. Вільними людьми, які володіють тими ж правами, що й інші, кримські татари відчули себе лише після кінця СРСР», – йдеться в заяві.
Як зазначають правозахисники, з березня 2014 року в Криму «почалися і тривають до сьогоднішні репресії щодо кримських татар, які проживають у Криму».
«Офіційно Росія визнає колишні репресії і декларує турботу про процес реабілітації. Фактично ж кримських татар знову видавлюють із півострова. Багато з них були змушені виїхати і зараз живуть (на материковій – КР) в Україні, в Туреччині, країнах Європи. Але тим, хто залишився, представники органів влади, співробітники МВС і ФСБ постійно демонструють небажаність їхнього проживання в Криму. У їхніх будинках проходять обшуки, їх затримують і доставляють до відділення поліції, їх садять у СІЗО і піддають тортурам, суди засуджують їх до жахливих – «сталінських» – термінів», – заявляють правозахисники.
«Кримських татар переслідують за етнічною ознакою (фактично негласно кримські татари вважаються «неблагонадійною нацією»). Їх переслідують за віросповідання: багато кримських татар належать до одного з напрямків в ісламі – «Хізб ут-Тахрір» (в Росії визнаного терористичною, забороненою організацією, але дозволеного в Україні і в багатьох інших країнах). Правозахисна Рада Санкт-Петербурга категорично заперечує проти формування з кримськотатарського народу образу ворога. Ми проти звинувачень народу в екстремізмі і тероризмі», – йдеться в заяві.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
