Російські силовики прийшли з «антитерористичною перевіркою» на роботу до журналіста «Кримської солідарності» Айдера Кадирова. Про це він повідомив на відео, опублікованому в фейсбуці.
Кадиров розповів, що після обіду на приватне підприємство – СТО, де він оформлений, для «перевірки документів» приїхали російські силовики, зокрема оперуповноважений карного розшуку Іван Савенко.
Російські силовики мотивували перевірку тим, що «скоро вибори (у Держдуму Росії – КР)» і що потрібно перевірити, хто оформлений або не оформлений на цьому підприємстві, і чи займається воно тільки техобслуговуванням автомобілів.
Після цього на підприємство Кадирова приїхав співробітник російського ВБЕЗ (відділ з боротьби з економічними злочинами) Вадим Суханов, який поінформував Кадирова, що до них надійшла інформація про нібито нелегальне працевлаштування на підприємстві.
«Я розцінюю це як тиск, конкретний, щодо мене як кримського татарина, як журналіста. Вони вирішили натиснути на моє місце роботи та зараз влаштовуватимуть тут цирк із перевіркою документів і всього іншого. Це просто залякування», – прокоментував Кадиров.
Вранці 8 вересня в смт Нижньогірський російські силовики прийшли додому до кореспондента «Кримської солідарності» Айдера Кадирова. Але він відмовився розмовляти з ними. Тоді Кадирову виписали повістку про виклик до поліції для «давання пояснень». Російські силовики публічно не коментують ситуацію навколо Кадирова.
Раніше Кадиров фігурував у списку затриманих 4 вересня біля будівлі ФСБ в Криму.
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
Адвокат Айдер Азаматов повідомив Крим.Реалії, що Шевкета Усеїнова та Ельдара Одаманова суд у Сімферополі 6 вересня заарештував на 14 і 15 діб відповідно за ст. 19.3 КоАП Росії (непокора законному розпорядженню співробітника поліції, військовослужбовця, співробітника органів ФСБ).
Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомляла, що затриманих російська влада пов'язує з нібито диверсією на газопроводі біля села Перевальне під Сімферополем, хоча точно невідомо, чи взагалі було пошкодження газопроводу, про яке йдеться – «факт пошкодження газопроводу з інших джерел підтвердити не вдалося».
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому в ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Прессекретар ГУР Микола Красний заявив у коментарі Радіо Свобода, що звинувачення Росією Головного управління розвідки Міністерства оборони України у причетності до нібито диверсії на газогоні в окупованому Криму є провокацією.
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 6 вересня розповів американським конгресменам, які перебувають в Україні з візитом, про нову хвилю обшуків і затримань у Криму та закликав їх сприяти посиленню тиску на Кремль із метою припинення репресій на півострові.
А омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки та затримання 3-4 вересня у активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомила про відкриття кримінальних проваджень.
Акт Магнітського був розроблений у 2012 році в США. Документ визначав коло осіб, причетних до загибелі в слідчому ізоляторі юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського і запроваджував заборону на в'їзд у США і фінансові санкції щодо низки російських чиновників. До «списку Магнітського» включили відповідальних за порушення прав людини.
Сергій Магнітський займався розслідуванням корупційних схем у Росії. Його заарештували в 2009 році за звинуваченням в ухиленні від сплати податків. Через рік після арешту Магнітський помер у СІЗО «Матроська тиша». Офіційною версією смерті керівництво ізолятора назвало серцеву недостатність. Правозахисники звинувачують керівництво СІЗО в навмисному приховуванні причин смерті Магнітського.
