Російські силовики в анексованому Криму відпустили затриману на адмінкордоні між півостровом та Херсонською областю дочку засудженого у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва, Гульсум Алієву.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, силовики утримували її понад п'ять годин, в тому числі у відділенні поліції Армянська.
«Це проста формальність. Нібито до теперішнього часу Гульсум Алієва перебуває в кримінальному розшуку. Після того, як вони (поліція – КР) зв'язалися з ФСБ і приїзду одного зі співробітників цього відомства, коли він сказав поліції, що Алієва їм більше не цікава, у Гульсум взяли пояснення і відпустили. У людини порушилися всі плани через звичайну формальність, просто тому що вона до цих пір числиться серед розшукуваних осіб», – розповів Крим.Реалії адвокат Едем Семедляєв.
Адвокат повідомив, що «обов'язково подаватиме скаргу, в тому числі, щоб її прибрали зі списку розшукуваних осіб і Росфінмоніторингу».
«Або (підемо) відразу в суд, або в ті органи, які були ініціаторами порушення на неї кримінальної справи, тому що у неї подібні проблеми на адміністративних пунктах пропуску або навіть просто в місті можуть стати систематичними», – зазначив Семедляєв.
Згідно сайту Росфінмоніторингу, Гульсум Алієва перебуває в переліку організацій і фізичних осіб, щодо яких є відомості про їхню причетність до екстремістської діяльності або тероризму під номером 766.
Раніше Гульсум Алієву відвезли у відділок російської поліції в Армянську після того, як її затримали на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю. За словами адвоката, при Гульсум були всі необхідні документи про припинення кримінальної справи щодо неї.
За інформацією об'єднання «Кримська солідарність», жінки виїжджали в Херсон для оформлення медичних документів і отримання кваліфікованої медичної консультації.
Коментарі представників російських силових відомств щодо того, що відбувається, відсутні.
Крим.Реалії стежать за ситуацією і намагаються дізнатися подробиці того, що відбувається.
У липні 2018 року російські силовики проводили «слідчі заходи» в будинку фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Мусліма Алієва. Пізніше стало відомо, що на його старшу дочку Гульсум Алієву складено протокол. Її звинувачували за статтею 282 Кримінального кодексу Росії (розпалювання міжнаціональної ворожнечі) за репост у Facebook.
У січні 2019 року Слідчий відділ в Алушті припинив кримінальну справу стосовно Гульсум Алієвої.
12 червня 2019 року російські силовики затримали її на адмінкордоні за звинуваченням у «розпалюванні ненависті або ворожнечі» (ст. 20.3.1 КпАП Росії) за пост у Facebook. Через кілька днів російська прокуратура Алушти припинила адміністративну справу щодо Гульсум Алієвої, пояснивши рішення закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
