У четвер, 30 квітня, російські силовики зачитали застереження про «неприпустимість участі в несанкціонованих акціях» дружині політв'язня Емір-Усеїна Куку – Мер'єм Куку.
Про це Мер'єм розповіла громадській організації «Кримська солідарність».
«У нас поруч два двори. Це двір Ебазера Куку, брата Емір-Усеїна Куку, і наш. Я побачила поліцейських, як вони спілкувалися з квартирантами Ебазера. Вони питали у них про господаря будинку, на що вони відповіли, що це Куку Ебазер, його зараз немає. Співробітники вказали, що їм потрібна господиня Мер'єм. У цей момент ім'я Мер'єм їм продиктували в телефон», – розповіла вона.
За словами Мер'єм, їй зачитали 54 статтю, потім вони перерахували дати: 3 травня, 9 травня, 18 травня, 26 червня.
«У ці святкові дні», – поліцейський говорить. Я кажу: «Які ж це святкові дні?». «Ну я не знаю, тут так написано. Нам головне вас попередити і взяти з вас підпис, що ви ознайомлені зі статтею про неучасть у несанкціонованих ходах у будь-яких громадських місцях у ці дні, щоб вас ніхто не бачив», – сказала Мер'єм Куку.
Вона повідомила, що відмовилася підписувати, що ознайомлена з застереженням, пославшись на 51 статтю, і написала пояснювальну згідно з цією статтею.
Раніше російська поліція вручила застереження активістці, яка захищала Ханський палац.
Аналогічні застереження раніше вручали і іншим кримським татарам. Серед них: активісти кримськотатарського національного руху, правозахисники і журналісти «Кримської солідарності».
27 березня співробітники підконтрольної Росії прокуратури Криму вручили кримському правозахиснику Абдурешиту Джеппарову застереження про неприпустимість участі в несанкціонованих акціях у період із 1 по 5 травня 2020 року.
У Нижньогірському районі Криму 26 березня російська поліція вручила застереження кримським татарам про неприпустимість участі в несанкціонованих акціях у період з 1 по 5 травня 2020 року.
6 грудня 2019 року голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ – проти насильства і окупації. Марш гідності». Під час акції активісти мають намір потрапити маршем до Криму через адміністративний кордон. Попередня дата проведення акції – 3 травня.
Чубаров також не виключає можливості того, що Кремль намагається залякати кримських татар напередодні «маршу на Крим».
У МЗС Росії назвали «провокацією», анонсовану керівництвом Меджлісу кримських татар акцію – «марш на Крим».
Раніше Amnesty International закликала писати листи засудженому в Росії кримчанину Емір-Усеїну Куку. Також повідомлялося, що у Куку в СІЗО загострилися проблеми з нирками.
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув'язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Мусліма Алієва засудили до 19 років ув'язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.
Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем'єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні через цей вирок.
Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
