В офіційному журналі ЄС опубліковано рішення про внесення 8 російських юристів у санкційні списки за підрив територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України.
У документі зазначено, що санкції запроваджені проти судді підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Михайла Бєлоусова, голови цього суду Андрія Долгополова, прокурора Південного військового округу Росії Євгена Колпікова, слідчого з особливих справ управління Слідчого комітету Росії в Криму і Севастополі Магомеда Магомедова, голови управління ФСБ Росії в Криму Леоніда Михайлюка, заступника голови російського Центрального районного суду Сімферополя Віктора Можелянського, судді російського Верховного суду Криму Галини Редько, голови управління Слідкому Росії в Криму і Севастополі Володимира Терентьєва.
Зазначені особи брали участь у переслідуванні громадян України, зокрема кримських татар, в анексованому Росією Криму, сприяли порушенню територіальної цілісності України, повідомили в ЄС.
Раніше повідомлялося, що Європейський Союз додав до санкційного списку 8 кримських юристів, яких вважає причетними до порушення територіальної цілісності України.
4 жовтня посли Європейського Союзу вирішили додати ще 8 осіб до санкційного списку за порушення територіальної цілісності України.
Фігуранти списку санкцій публічно не коментували рішення ЄС.
Повідомлялося, що санкції планують запровадити проти восьми суддів і прокурорів із Криму, які ухвалили «політично вмотивовані рішення або вироки» щодо осіб, які не погодилися з незаконною анексією півострова.
Російська влада поки не коментувала рішення ЄС.
У вересні 2021 року ці обмежувальні заходи були продовжені ще на 6 місяців.
Санкції були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. З того часу їх кілька разів продовжували та розширювали.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше назвав «заразливою» практику запровадження санкцій проти його країни, російських політиків і компаній після анексії Криму і звинуватив у цьому США. Також Лавров говорив, що відносини між Росією і Євросоюзом зруйновані через події в Україні та в Криму. У лютому Лавров виступив зі звинуваченнями на адресу Євросоюзу через Крим. До цього він в ефірі ютуб-каналу «Соловйов LIVE» заявив, що Москва не виключає розриву відносин із Євросоюзом, якщо Брюссель запроваджуватиме санкції, які «створюють ризики для чутливих секторів російської економіки». У листопаді 2020 року голова МЗС Росії заявив, що Захід «зриває злість» запровадженням санкцій через анексію Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
