У Севастополі на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» археологи знайшли людські останки з ознаками генетичного захворювання. Про це повідомила пресслужба музею.
Уточнюється, що співробітники заповідника в ході археологічних розкопок виявили останки двох чоловіків. Пресслужба підкреслила, що стан збережених грудних кісток дозволив ученим визначити вік цих людей – виявилося, що одному було 45-55 років, а другому – понад 50 років.
«Якщо першу кістку можна назвати «здоровою», то друга є яскравим прикладом окостеніння грудинно-реберних зв'язок. Російські та американські вчені сходяться на думці, що це вкрай рідкісне генетичне захворювання – фібродисплазії, при якому м'язи, сухожилля і зв'язки поступово трансформуються в кістки. У людини з'являється «другий скелет», що не несе ніякої практичної користі», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що перші згадки про хворобу в медичній хроніці з'явилися ще 400 років тому, але вона залишається невиліковною і зараз. Згідно з опублікованою інформацією, знайдені останки доводять, що фібродіспалзія зустрічалася набагато раніше, ніж її уперше задокументували.
У жовтні 2019 року в Духовному управлінні мусульман Криму і Севастополя повідомили про припинення розкопок на Кургані в Кіровському районі, де виявлені кістки стародавнього мусульманського поховання.
До цього з'явилася інформація про те, що кістки з мусульманського поховання в зниклому селі Унгут Кіровського району Криму, де проводяться розкопки, археологи зберігають під відкритим небом у поліетиленових пакетах і картонних коробках.
Раніше прокуратура Автономної Республіки Крим внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом проведення «археологічних розкопок» на місці цього мусульманського поховання.
У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України заявили про неприпустимість руйнування мусульманських поховань і культових об'єктів на території Криму.
Про розкопки, які проводяться в колишньому селі Унгут Кіровського району повідомив наприкінці серпня кримськотатарський активіст Заїр Смедля. Він стверджував, що на цьому місці розташовувалось старе мусульманське захоронення.
