В анексованому Сімферополі працівники підприємства «Кримтеплокомуненерго» вивісили біля дверей під'їздів практично всіх багатоквартирних будинків міста списки боржників із зазначенням їхніх квартир.
Там вказані суми боргу за гаряче водопостачання і опалення на суми від 7 до 103 тисяч рублів (від 3 до 40 тисяч гривень).
У Сімферополі 27 квітня завершився опалювальний сезон. На сайті підприємства повідомляється, що до 15 травня на теплових мережах проводитимуться гідравлічні випробування, тому тепловики просять жителів не проводити в цей період у квартирах ремонт систем опалення.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
