Прокуратура Автономної Республіки Крим вважає прикладом своєї результативної роботи те, що Слідком Росії порушив кримінальну справу проти українських правоохоронців через кримські «сутички 26 лютого». Про це повідомляє пресслужба прокуратури АРК.
«Ми повинні робити все можливе, як на національному, так і на міжнародному рівнях для того, щоб забезпечити справедливе покарання для військових злочинців, які окупували півострів і вже протягом шести років грубо порушують норми міжнародного гуманітарного права щодо цивільного населення Автономної Республіки Крим», – прокоментував прокурор АРК Ігор Поночовний.
За його словами, «справа 26 лютого» – один з перших яскравих прикладів того, як в анексованому Криму карають людей, незгодних з окупацією, але одночасно – це приклад того, наскільки результативно працюють українські правоохоронні органи АР Крим і сьогоднішня реакція держави-окупанта тому підтвердження.
Поночовний нагадав, що прокуратура АРК повідомила про підозри російським слідчим, прокурорам і суддям, всього 25 особам, які «незаконно переслідували одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу (Ахтема Чийгоза – КР) за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року за будинком парламенту АР Крим».
Вранці 2 березня Слідчий комітет Росії повідомив про порушення кримінальної справи стосовно співробітників української Нацполіції та прокуратури за відкриття кримінального провадження щодо російських слідчих, які переслідували заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза за події 26 лютого 2014 року в анексованому Криму.
Минулого тижня Прокуратура АР Крим оголосила про підозру 25 особам, які переслідували Чийгоза за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради АР Крим.
До цього Прокуратура АРК повідомила про підозру ще десятьом суддям підконтрольних Росії судів Криму, які виносили вироки в рамках «справи 26 лютого».
«Справа 26 лютого»
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.
4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.
