Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону переніс засідання у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір», яке мало відбутися 22 березня.
Як повідомили в об'єднанні «Кримська солідарність», розгляд справи Тофіка Абдулгазієва, Владлена Абдулкадирова, Ізета Абдуллаєва, Меджита Абдурахманова і Біляла Аділова пройде 6 квітня.
За інформацією об'єднання, засідання перенесли через те, що підсудні не були доставлені в будівлю суду. При цьому адвокатам про перенесення повідомили тільки під час початку процесу.
Кримський адвокат Еміль Курбедінов розповів, що він, його колеги та родичі фігурантів справи виконали сумарний шлях до Ростова-на-Дону і назад у 1500 км, але дізналися про перенесення справи тільки в Ростові-на-Дону.
«Я вважаю це неповагою до захисту, тому що суд заздалегідь знав, що засідання не відбудеться», – цитує Курбедінова «Кримська солідарність».
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримано 24 особи, у тому числі громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Ремзі Бекіров.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
