Тимчасова дамба на 91 км Північно-Кримського каналу, яка блокує доступ води на півострів, перебуває в задовільному стані, повідомили агентству УНН у Державному агентстві водних ресурсів України.
«Станом на 14 червня 2021 тимчасова дамба, розташована на 91 км Північно-Кримського каналу, перебуває в задовільному стані та виконує свої функції, а саме утримання необхідного робочого горизонту води для забезпечення маловодних регіонів півдня Херсонської області та функціонування комплексу єдиної складної іригаційної системи», – йдеться у відповіді Держагентства на інформаційний запит УНН.
Тут додали, що опублікована в ЗМІ інформація про протікання греблі не відповідає дійсності.
«Слід зазначити, що проєктна документація на реконструкцію тимчасової дамби на 91 км Північно-Кримського каналу не розроблялася, тому обсяги і вартість робіт в цей час не визначені. Таким чином, зазначена дамба на ПК 91 перебуває в технічно справному стані. Інформація про її пошкодження не відповідає дійсності», – запевнили у відомстві.
У лютому президент України Володимир Зеленський повідомив, що влада поки не збирається будувати ще одну дамбу на Північно-Кримському каналі.
17 лютого постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич відвідав Управління Північно-Кримського каналу в місті Таврійськ і провів зустріч із начальником управління Сергієм Шевченком. У ході зустрічі обговорили необхідність зміцнення дамби, яка не пускає воду на півострів.
Влада Росії регулярно звинувачує Київ у водній блокаді Кримського півострова. А влада Криму заявила, що готується подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе лише після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
