Прокуратура АРК і Севастополя направила до суду кримінальні справи стосовно двох підконтрольних Росії суддів Бахчисарайського та Совєтського районних судів Криму, які призначали штрафи кримськотатарським активістам за події 3 травня 2014 року.
Як повідомили у відомстві, суддів звинувачують за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Санкції статті передбачають позбавлення волі на термін до 15 років.
«У 2014 році обвинувачені зрадили присязі на вірність народу України, зайнявши посади в незаконно створених Бахчисарайському районному суді республіки Крим і Совєтському районному суді. Керуючись законодавством Російської Федерації, однак, не маючи на те законних підстав, обвинувачені ухвалили постанови про визнання чотирьох кримських татар винними в скоєнні адміністративного правопорушення, а саме організації масового одночасного перебування громадян та призначили покарання у вигляді штрафу від 10 до 40 000 рублів кожному», – йдеться в повідомленні.
Йдеться про події 3 травня 2014 року, коли кримчани перекрили дорогу на декількох ділянках трас Сімферополь – Севастополь, Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч, Сімферополь – Феодосія – Керч та інших, виступаючи проти анексії Криму та заборони в'їзду на територію півострова лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву.
Імена та прізвища підозрюваних у повідомленні прокуратури не вказані. Як повідомив Крим.Реалії чиновник, який не уповноважений надавати інформацію медіа, йдеться про Марину Нікіщенко (Бахчисарайський районний суд) і Ігоря Бражника (Совєтський районний суд). Вони публічно не коментували звинувачення Прокуратури АРК і Севастополя.
Раніше повідомлялося, що прокуратура АРК і Севастополя направила до суду кримінальну справу стосовно суддів підконтрольних Росії Совєтського районного суду і Білогірського районного суду Криму, обвинувачених у державній зраді за ч. 1 ст. 111 КК України.
Управління Слідкому Росії в Криму 13 квітня 2020 висунуло Мустафі Джемілєву звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу: «перетин держкордону Росії іноземним громадянином, в'їзд яким до Росії не дозволений, вчинене групою осіб за попередньою змовою (ч. 3 ст. 322 КК Росії); недбале зберігання вогнепальної зброї, що створило умови для його використання іншою особою, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ст. 224 КК України); незаконне придбання і зберігання боєприпасів (ч. 1 ст. 222 КК Росії)».
На засіданні суду 5 березня у справі національного лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва сторона захисту виявила порушення в матеріалах справи. Зокрема, як стверджує адвокат Микола Полозов, порушення стосувалися матеріалів, підготовлених слідчим. Також на засіданні суду 5 березня стало відомо, що Джемілєву продовжено заборону на в'їзд до Криму на 15 років – до 5 березня 2034 року.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
