На засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні 27 травня представник місії США Кортні Острієн вказала на те, що в Криму і вздовж українського кордону Росія залишила значну частину своїх збройних сил, не дивлячись на заяви про їх відведення після нарощування там військової присутності в березні та квітні.
«Значна частина російських збройних сил залишається на своїх місцях уздовж російсько-українського кордону, в окупованому Росією Криму та на сході України уздовж лінії зіткнення. Минуло майже два місяці з того часу, як Україна застосувала механізм зниження ризиків пункту 16 Віденського документа щодо агресивного і одностороннього нарощування збройних сил Росією в березні і квітні. Москва відмовилася дати предметну відповідь», – йдеться у виступі Острієн, опублікованому на сайті місії США.
На засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні 27 травня місія США засудила переслідування Росією голови Меджлісу кримських татар Рефата Чубарова, а також закликала її дати відповідь про долю зниклого безвісти кримськотатарського активіста Ервіна Ібрагімова.
Заступниця глави місії США при ОБСЄ Елізабет Розенсток-Сіллер повідомляла раніше, що Росія на тлі заяв про відведення своїх військ від кордонів України та з Криму, почала перекидати на півострів важку військову техніку. До цього в місії повідомляли, що, згідно з оцінками, Росія перекинула додатково на півострів 15-25 тисяч своїх військових.
22 квітня Міноборони Росії провело в Криму «міжвидові навчання», на які прибув керівник російського військового відомства Сергій Шойгу. Він також повідомив про завершення військових навчань у Південному та Західному військових округах і відведення військ у місця їх постійної дислокації.
Президент України Володимир Зеленський 11 травня під час інтерв'ю українським телеканалам в рамках Всеукраїнського форуму «Україна 30. Безпека країни» в Києві вказав на те, що Росія вивела з території українського півострова лише 3,5 тисячі своїх військових, тому, вважає він, «загроза загострення залишається».
Україна та її західні союзники говорили про небачене з 2014 року нарощування військової присутності Росії біля східних кордонів України, а також в анексованому Криму, в Чорному та Азовському морях. Москва заявляла, що пересування російської армії територією Росії (до якої вона зараховує і український Крим) не має викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
