У Представництві Президента України в АРК стурбовані питанням безпеки учасників запланованого на 3 травня «маршу на Крим», який був раніше анонсований Меджлісом кримськотатарського народу. Про це на зустрічі з журналістами в Києві 18 лютого розповіли в керівництві Представництва, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Ми давно знаємо про цю акцію, ще до того, як вона була анонсована в ЗМІ. Для нас ключове – це безпека. Безпека наших громадян. Тому, безумовно, при плануванні цієї акції до безпеки потрібно ставитися, як до дуже серйозного питання. Тому що, очевидно, говоритимуть про велику кількість людей, наших громадян. Безумовно, ми розуміємо, хто з тієї сторони – держава-окупант, яка може багато чого зробити», – сказав представник президента України в АРК Антон Кориневич.
Як зазначила заступник Кориневич Таміла Ташева, особливе побоювання викликає безпека людей, які планують йти назустріч маршу з боку анексованого Криму.
«Ми висловили свої застереження щодо безпеки людей. Як тих, хто з материкової частини йтиме, так і, в першу чергу, на нашу думку, тих, хто йтиме з Криму і безпосередньо зустрічати цю колону з материкової частини. Ми спілкувалися в тому числі з людьми з окупованого Криму. У когось дуже активна підтримка цих ідей, у когось – неоднозначне ставлення, вони розуміють усі фактори безпеки цього питання», – зазначила Ташева.
Вона також підкреслила, що «марш на Крим» – це громадська ініціатива, і Представництво президента України в АРК не приймає активної участі в його підготовці.
«Нас просив Мустафа-ага (лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемілєв – КР), прокомунікувати – звісно, ми з відповідними органами прокомунікували, але активної роботи з підготовки, звісно, немає, тому що це не є державний захід. І держава до цього інституційно не приєднується, це ініціатива, в першу чергу, кримських татар. Але для нас дуже важливі ці ініціативи, що йдуть від кримськотатарського народу, навіть якщо у нас є з цього приводу певні застереження», – додала Ташева.
6 грудня 2019 року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ – проти насильства і окупації. Марш гідності». Під час акції активісти мають намір потрапити маршем до Криму через адміністративний кордон. Чубаров говорив, що організатори маршу «намагатимуться» узгоджувати свої дії з українською владою.
Він також не виключає, що можливий силовий варіант прориву на анексований півострів.
У Держприкордонслужбі України (ДПСУ) повідомили Крим.Реалії, що у них немає підстав для перешкоджання учасникам анонсованого маршу в доступі на анексований Крим.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов назвав провокацією анонсований марш і пообіцяв «жорстку відсіч».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
