Доступність посилання

ТОП новини

Судацька фортеця у Криму залишається предметом дослідження – дирекція «Софії Київської»


Генуезька фортеця у Криму
Генуезька фортеця у Криму

Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська стверджує, що Судацька фортеця в анексованому Криму залишається предметом дослідження. Про це вона сказала 5 грудня на відкритті виставки французького дослідника генуезької культури Мішеля Балара, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

«У 2018 року виповнилося 60 років з моменту включення Генуезької судацької фортеці до складу Національного заповідника «Софія Київська». З моменту окупації Криму Росією у нас немає прямого доступу до історичної пам'ятки, ми не можемо вести повноцінні роботи і археологічні розкопки у Судаку. Але заповідник продовжує наукові дослідження Судацької фортеці, в тому числі за допомогою вчених з інших країн, а також завдяки іноземним архівним матеріалам», – зазначила Куковальська.

Директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська
Директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська

За її словами, відкриття у Києві виставки «Генуя і Крим (XIII-XV ст.). Історія генуезької торговельної експансії в Північному Причорномор'ї» – вклад заповідника в таку роботу.

Повідомляється, що в основу відкритої в Києві експозиції Мішеля Балара лягли матеріали багаторічних досліджень французького вченого, доповнені матеріалами з фондів Національного заповідника «Софія Київська» і оригінальними артефактами, знайденими під час археологічних розкопок в Криму, з фондів Археологічного музею Київського Національного університету імені Тараса Шевченка .

На відкритті виставки Мішель Балар закликав зберегти генуезьку спадщину у Криму і забезпечити доступ до неї світовій науці.

Протягом двох століть (1275-1475 роки) на кримському узбережжі Чорного моря існували поселення, засновані генуезцями, частково – на місці старих візантійських і античних портів. Ці поселення були центрами торгівлі між країнами Середземномор'я, Близького Сходу і світом кочівників Євразійського степу – в Кафі (Феодосії), Солдайї (Судаку), Чембало (Балаклаві) та інших містах.

В історіографії феномен співіснування в генуезьких факторіях жителів «східного» і «західного» походження отримав назву «генуезької співдружності».

Після анексії Криму Росія прийняла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурної та історичної значення, що знаходяться на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українського народу і просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський» в анексованому Криму. Також кандидатами на внесення в список є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG