Спроби Москви забезпечити водою жителів Криму виявилися в центрі неоголошеної війни. Про це пише британське видання Financial Times у статті під назвою «Кримська» війна за воду «відкриває новий фронт у конфлікті Росії та України», звертає увагу «Голос Америки».
Видання зазначає, що нестача води на півострові «підриває обіцянки Путіна, що під його правлінням кримчани житимуть краще, ускладнює ведення сільського господарства на півострові».
Стаття також звертає увагу на посилення військової присутності Росії на півострові, побоювання щодо можливого конфлікту, наводить аргументи різних сторін щодо відповідальності за важку ситуацію в Криму.
Так, російський глава Криму Сергій Аксенов назвав «водну блокаду» «актом державного тероризму й екоцидом» із боку Києва, що ігнорується міжнародною спільнотою.
Своєю чергою віцепрем'єр-міністр України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков наголосив, що «Росія як держава-окупант несе відповідальність згідно з Женевською конвенцією щодо забезпечення води та інших базових потреб кримчан».
Раніше Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, в тому числі за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що Європейський суд з прав людини відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну про вимогу припинити блокування надходження прісної води до Криму та обмеження прав національних і мовних меншин.
Влада Криму заявляла, що готується подати проти України позов «через шкоду, завдану півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе тільки після його деокупацію.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам в Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
