Постійний представник ПРООН в Україні Дафіна Герчева вважає, що Росія повинна обговорювати та домовлятися з Україною щодо вирішення проблеми водопостачання жителів Криму. Про це вона сказала в коментарі Крим.Реалії.
«Крим декларується Росією, як територія, що їй належить. Однак Крим ніким не був визнаний російською територією. Але в будь-якому випадку, якщо вже Росія називає його своєю територією, я впевнена, ця проблема (водопостачання – КР) повинна обговорюватися і вирішуватися між цими двома державами», – сказала Дафіна Герчева.
Нагадаємо, спікер української делегації в тристоронньої контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі та радник голови Офісу президента Олексій Арестович у своєму інтерв'ю виданню «Телеграф» заявив про можливе відновлення водопостачання Криму з материкової частини України в обмін на врегулювання ситуації на Донбасі.
Після його висловлювань постійний представник президента Володимира Зеленського в АРК і Севастополі Антон Кориневич повідомив для Крим.Реалії, що позиція української влади щодо постачання води до Криму залишається незмінною.
Також голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі Крим.Реалії назвав «неприйнятними» заяви Арестовича.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода раніше заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе тільки після його деокупації.
Сам Арестович в ефірі Радіо Крим.Реалії стверджував, що його слова про можливі поставки води в Крим в обмін на поступки Росії щодо Донбасу не означають, що це питання порушувалося на переговорах у Мінську або в Офісі президента, а всі його заяви є «суто теоретичними».
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Влада Криму заявила, що готується подати проти України позов «через шкоду, завдану півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови у російські суди.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
