Речник МЗС Росії Марія Захарова вважає, що політикам у Туреччині слід «відмовитися від використання етнічного чинника, як інструменту геополітичної гри».
Таким чином вона прокоментувала заяву МЗС Туреччини до річниці геноциду кримськотатарського народу 18 травня, в якій зазначено, що Туреччина продовжить підтримувати кримських татар і «намагатися усувати їхні утиски після анексії Криму».
«Нинішня демонстративна заклопотаність Туреччини становищем кримських татар у Криму лише підтверджує кон'юнктурну природу таких тривог. Сумнівною видається і роль турецької держави «захисника» прав етнічних меншин, де існують власні невирішені проблеми, що мають етнічне, мовне та релігійне забарвлення. Лише кілька десятків років нас відділяє від часу, коли черкеси, які проживають у Туреччині, змушені були приховувати етнічну приналежність, а рідна мова була під забороною», – цитує Захарову пресслужба МЗС Росії.
Вона вказала на те, що, якщо подібна риторика Туреччини продовжуватиметься, то Росії «доведеться звертати увагу на подібні проблеми в Туреччині».
«Вважаємо, що для турецьких політиків давно настав час відмовитися від використання етнічного чинника як інструмента геополітичної гри, яка шкодять насамперед інтересам етнічних груп», – додала Захарова.
Вона також заявила, що «на півострові діє російське законодавство, що гарантує дотримання прав і свобод людини відповідно до міжнародних зобов'язань Росії».
«Йдеться про предметне вирішення питань, пов'язаних зі зміцненням статусу кримськотатарської мови як державної, розширенням участі кримських татар у представницьких органах влади та соціально-економічного життя регіону, а також ефективним функціонуванням релігійних організацій, етнокультурних та освітніх установ», – стверджує Захарова.
Речник МЗС Росії запевняє, що «в Криму створені рівні права і умови для збереження і розвитку національної культури, самобутності, свободи совісті і віросповідання».
Реакції турецької сторони на такі висловлювання представниці МЗС Росії поки немає.
18 травня Україна в ООН закликала міжнародну спільноту засудити Росію за репресії проти кримських татар. У Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій України повідомляли, що з 2014 року понад 100 кримських татар були «незаконно затримані» російськими силовиками і досі залишаються в ув'язненні. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова 18 травня повідомила, що після анексії Криму Росія переслідує з політичних мотивів 93 кримських татар.
У березні 2021 року Державний департамент США в розділі «Україна – Крим» доповіді з прав людини за 2020 рік повідомив про «зловживання силових структур, насильницькі зникнення і катування» в Криму. У звіті вказують на «істотне втручання в свободу мирних зібрань і свободу об'єднань, в тому числі в Меджліс кримських татар; жорсткі обмеження свободи віросповідання».
Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка. Уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова заявляла про «міжнаціональну та міжконфесійну згоду» в Криму і надання допомоги корінному населенню.
