Матері захоплених ФСБ біля берегів Криму українських військових звернулися до міжнародних організацій із проханням про допомогу у звільненні військовополонених. Про це повідомила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
«Всі рідні, близькі звертаються до вас, до міжнародних організацій, до тих, хто може як-небудь допомогти у звільненні наших хлопців... Низький вам уклін від усіх матерів. Будь ласка, допоможіть звільнити наших хлопців», – сказала мати капітана катера «Бердянськ» Дениса Гриценка, Лариса Гриценко на зустрічі з представниками посольств західних країн.
Як повідомляється, Денісова провела брифінг із представниками посольств країн Заходу спільно з координатором групи адвокатів Миколою Полозовим. Участь у ньому також взяли батьки українських військовополонених моряків.
Серед країн-учасників були представники Румунії, Норвегії, Нідерландів, Кіпру, Австрії, Португалії, Болгарії, Люксембургу, Хорватії, Канади, Великої Британії, США, Фінляндії, Словенії, Мальти, Греції, Швейцарії, Данії, Литви, Швеції, Естонії, Представництва ЄС у Росії, Латвії, Чехії.
Раніше повідомлялося, що Лефортовський районний суд Москви продовжив арешт 21 затриманому українському військовому до 24 квітня, серед яких і Богдан Небилиця. Решта – Андрій Ейдер, Андрій Артеменко іВасиль Сорока – залишаються в СІЗО до 26 квітня.
Раніше всі 24 військові заявили слідству, що є військовополоненими.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.
Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.
