Понад два роки тому чергову річницю української незалежності Херсон зустрічав у російській окупації: з тортурами над цивільними, підготовкою до так званого референдуму і тотальним тиском за будь-який прояв українства.
Вже за кілька місяців Збройні Сили України звільнили місто від загарбників. Відтоді, слово «незалежність» має тут особливе значення. Тільки той, хто колись втрачав свободу, розуміє її справжню цінність.
33-тю річницю української незалежності Херсон зустрічає на лінії фронту. Щоденні обстріли з окупованого лівобережжя Дніпра додають місту нових ран і трагедій. Масовані російські атаки з дронів та артилерії вбивають цивільних, руйнують житло, навчальні заклади і лікарні.
Це реальність, з якою неможливо змиритися, але до якої звикли. На вулицях можна зустріти контрастні картини. Діти гуляють парком, посіченим уламками снарядів і зарослим високими бур’янами. Працює кав’ярня і супермаркет з асортиментом, як у будь-якому місті країни. Водночас – це місця загибелі цивільних після чергового артобстрілу.
Комунальники, медики, рятувальники, волонтери, працівники поштових відділень, АЗС і банків – вони лишаються тут і працюють, попри ризик втратити все. Тим часом бійці Сил оборони, і вдень, і вночі відбивають атаки противника в небі, на воді й суходолі.
Гаряче південне сонце, солодкі кавуни, запашні квіти, фатальні настрої і багато шрамів, які херсонці ховають за гіркими посмішками з мокрими очима.
У цій добірці проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» – світлини журналіста і фотографа Івана Антипенка, який працює в Херсоні, документуючи головні події та життя міста в умовах війни.
