Доступність посилання

ТОП новини

«Дороги замість безпеки». Чи був готовий південь України до війни?


Військові навчання «Об'єднані зусилля-2020» у Херсонській області

Президент України Володимир Зеленський розповів, що влада не повідомила населенню про загрозу масштабного вторгнення Росії, аби не посіяти хаос і не спровокувати економічні проблеми. Про це Зеленський сказав в інтерв'ю виданню Washington Post, опублікованому 16 серпня.

Чи був готовий південь України до повномасштабного вторгнення Росії? Чи можна було запобігти швидкому захопленню регіону, якби влада попередила про новий напад Росії завчасно? Чи було готове населення півдня до війни та хто за це відповідальний? Ці та інші актуальні питання зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • За словами Володимира Зеленського, «українську владу попереджали про російське вторгнення, проте конкретних даних партнери не надавали». Він також вважає, що якби людям розповідали про можливу війну раніше, то це призвело б «до масштабної паніки та ускладнило б захист».
  • Президент України стверджує, що від початку масштабного вторгнення Росії Україна втрачає від 5 до 7 мільярдів доларів на місяць. На його думку, якби такі суми країна почала втрачати з жовтня минулого року, Росія «справді захопила б Україну за три дні». Він зазначив, що коли почалося вторгнення, «Україна була «настільки сильною, наскільки могла бути». Зеленський додав, що «західні партнери не були готові надавати Україні зброю, необхідну для відсічі агресії».
  • Радник керівника Офісу президента Олексій Арестович 17 серпня у програмі «Фейгін Live» зазначив, що влада враховувала попередження щодо російського вторгнення, але не вважала за реальний напад одразу за 9 оперативними напрямками, який стався 24 лютого.
  • До початку повномасштабного вторгнення Росії представники української влади неодноразово виступали з заявами про те, щоб «суспільство не піддавалося дестабілізації» через загрозу нападу Росії. Зокрема, 19 січня Володимир Зеленський закликав громадян «не панікувати і не накручувати себе» через новини про можливе вторгнення російських військ в Україну. Крім того, спілкуючись з українськими та іноземними журналістами 12 лютого, Зеленський заявив, що «Київ вдячний усім своїм партнерам за допомогу та інформацію, яку бере до уваги, проте також покладається і на дані української розвідки і готується до будь-яких ризиків».

«Україна не могла підготуватися краще»

Військовий аналітик, колишній співробітник Міністерства оборони Сергій Грабський вважає, що, враховуючи низький рівень забезпеченості зброєю, «Україна не могла підготуватися до повномасштабної війни краще». На думку експерта, ніхто не міг припустити, що російські війська наступатимуть на багатьох напрямках.

Сергій Грабський
Сергій Грабський
Всі розуміли, що Росія завдасть удару. Чи готувалася влада, в принципі, до чогось подібного? Так, безумовно, готувалася
Сергій Грабський

«Ще раз підкреслюю, безумовно, всі розуміли, що Росія завдасть удару. Чи готувалася влада, в принципі, до чогось подібного? Так, безумовно, готувалася. Є свідчення того, що було нарощення інтенсивності заходів бойової підготовки, проведення комплексних навчань на різних напрямках, включаючи південний. Удар був нанесений поза межами логіки ведення військових операцій і логіки підготовки до такої масштабної війни, яка мала місце. Тому, зараз дуже важко безапеляційно стверджувати, що влада нічого не робила», – наголосив аналітик.

За словами експерта, «якби знати про наміри противника завчасно, можна було б залучити так звані мобілізаційні плани, провести певне вдосконалення системи управління, продублювати системи та інше». Втім, на думку Грабського, готуватися до повномасштабної війни було б доцільно на багато років раніше. Зокрема, йдеться про формування територіальної оборони.

Ми мали б цим зайнятися ще у 2015 році. Це б дало нам можливість вже на сьогодні створити потужні сили національного спротиву
Сергій Грабський

«Я вам скажу, що внаслідок того, що основи цієї готовності закладалися ще у 2015 році, ми вистояли та тримаємо зараз досить міцно наші позиції. Ми мали б цим зайнятися ще у 2015 році. Це б дало нам можливість вже на сьогодні створити потужні сили національного спротиву, які охоплюють і партизанський рух зокрема. Це б допомогло нам значною мірою послабити наступальні дії противника, якби ми вже тоді сформували територіальну оборону, відшліфували її активні дії», – зауважив Грабський.

«Маріуполь був готовий краще, ніж південь»

Ексспівробітник Міністерства оборони назвав причини, чому російським військовим вдалося швидко окупувати частину півдня.

«Співвідношення сил та засобів, які реально могли б туди поставити, не дозволяло нам говорити про те, що ми могли б втримати південь на дуже довгий період, це по-перше. По-друге, географія так само внесла свій внесок у цю боротьбу. Відношення наших військ і відношення військ противника, за деякими даними, майже 1 до 6-8», – пояснив Грабський.

Експерт зазначив, що Маріуполь був готовий до війни значно краще ніж південь.

Ми не могли дозволити собі розкіш тримати армію в пів мільйона
Сергій Грабський

«Маріуполь був містом-фортецею, яка готувалася до бойових дій, починаючи вже з 2014 року, постійно удосконалюючи систему оборони, яка спрацювала на 10 балів за 5-більною шкалою оцінок. Можливості оборони держави виходять з економічних можливостей держави. Ми не могли дозволити собі розкіш тримати армію в пів мільйона», – сказав він.

«Тому, одна справа укріпити оборону на одному напрямку і цей напрямок спрацював на 200%, кажемо про Донбас, і зовсім інша ситуація – створити напрямки та захисні споруди на півдні. Самі розумієте, з точки зору здорового глузду, було дуже важко передбачити, що противник так відчайдушно буде сунути саме на півдні», – зазначив Грабський.

Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін вважає, що його місто «недостатньо було готове до російського нападу».

Максим Бородін
Максим Бородін

«По-перше, були неодноразово запити від моєї колеги Катерини Сухомлинової. Вона опікувалась питаннями бомбосховищ, були навіть публічні звернення на сесіях міської ради, що потрібно реально перевірити стан бомбосховищ, не формально. Плюс вона вимагала неодноразово, щоб саме в школах з дітьми було проведене навчання, щоб була підготовлена коштом міської ради: вода та все інше. На рівні ради не було такої глобальної підготовки», – зазначив Бородін.

За словами депутата, розгортання територіальної оборони в Маріуполі відбувалося повільно.

Пересічний маріуполець не хотів думати про війну
Максим Бородін

«Фактично, в останні дні мерія різко прокинулась і виділила теробороні нове приміщення, за 10-15 днів чи за тиждень. Ми казали: «Давайте максимально прискорюватись. Що вам потрібно з міської ради, звертайтеся». Це виглядало так, що в нас все є, все мерія нам виділяє і, фактично, мерія їм виділила це приміщення до початку вторгнення. Вони не встигли там нормально розвернутись і тому результат теж такий. Тобто, пересічний маріуполець не хотів думати про війну», – розповів Бородін.

Депутат пов’язує таку повільну підготовку до війни з тим, що «ні мер, ні більшість його помічників не вірили в те, що буде війна».

Плани про «залізний купол»

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко зазначив, що місто готувалося до війни у форматі, в якому вона відбувалася на Донбасі з 2014 року. За його словами, влада Маріуполя навіть розглядала варіант створення так званого «залізного купола» за аналогією з Ізраїлем.

Петро Андрющенко
Петро Андрющенко
Від 3 до 5 млн доларів коштувала б система – аналог залізного купола для Маріуполя
Петро Андрющенко

«Навесні, рік тому, один із заступників мера Маріуполя був в Ізраїлі. Це була частина великої роботи, ми намагалися, все ж таки, відкрити аеропорт біля Маріуполя і було відрядження в Ізраїль, де були перемовини, наскільки реально встановити залізний купол, закупити для Маріуполя, скільки це коштуватиме. Він приїхав із рішенням, що від 3 до 5 млн доларів коштувала б система – аналог залізного купола для Маріуполя. Про це казали в голос журналістам, окрім сміху як всередині країни, так і в місті, нічого ні в кого не викликало», – згадав радник мера.

Вирішальними для Маріуполя стали саме бомбардування російської армії з літаків, вважає Андрющенко. Він розповів, що влада Маріуполя підготувала запаси харчів і води для містян, але вони були знищені «прицільними обстрілами російських військових».

Пошкоджені житлові будинки, Маріуполь, 3 квітня 2022 року
Пошкоджені житлові будинки, Маріуполь, 3 квітня 2022 року

Радник мера також стверджує, що міська влада організовувала евакуацію з Маріуполя в перші дні повномасштабного вторгнення. Але, на його думку, жителі міста не поставилися серйозно до необхідності виїжджати з міста одразу після 24 лютого.

«4-5 березня було заготовлено 136 комунальних автобусів для евакуації. Шляхом зриву евакуації, зради, постійного прицільного обстрілу місця, де перебували автобуси, на 13 березня, коли евакуація почалася, зі 136 залишилося 13», – розповів Андрющенко.

Сприймали люди так, як було у 2014 році – десь по околицях постріляють, якщо зайдуть в місто, будемо чинити опір
Петро Андрющенко

«Перші три дні війни про евакуаційні поїзди анонс був від військової адміністрації Донецької області, оголошення на офіційному сайті Маріупольської міської ради. Пусті потяги поїхали на Київ, на Львів. Це каже про те, що була евакуація чи не була евакуація? Чи, все ж таки, сприймали люди так, як було у 2014 році – десь по околицях постріляють, якщо зайдуть в місто, будемо чинити опір, вирішувати, що далі робити», – додав він.

«4 лінії оборони Херсонщини»

Депутат Херсонської обласної ради, військовослужбовець Сергій Хлань розповів, що 2014 року розробили план оборони області. Це секретний документ, який передбачав 4 лінії оборони лише на Чонгарському перешийку.

Сергій Хлань
Сергій Хлань

«Одразу за Чонгарським мостом, між автомобільною і залізничною дорогою був розташований опорний пункт нашої військової частини, який ми з 14-го року укріплювали. Цей пост був для того, щоб контролювати підрив Чонгарського мосту у разі можливого вторгнення», – каже Хлань.

Підриваючи мости через канали, можна було зупиняти рух ворога
Сергій Хлань

«Наступний міст був Сальківський, так само там була опорна частина. Підриваючи мости через канали, можна було зупиняти рух ворога. Саме на всіх цих каналах були блокпости з 2014 року і вони діяли до 2019. Так само був розрахунок, що в разі прориву Чонгара, Салькова, тоді ми будемо зупиняти їх на каналах і остаточно Антонівський міст, який би зупинив ворога й окупацію Херсона», – розповів депутат.

За словами Хланя, після виборів 2019 року пріоритети у фінансуванні в Херсонській області надавалися будівництву доріг і облаштуванню об’єктів інфраструктури, а не питанням безпеки та, зокрема, організації територіальної оборони.

«2020 рік, на тероборону було закладено фінансування, однак набагато менше. Незважаючи на це, виконання програми було завалено, по інерції й традиційно ці гроші перекидалися на дороги та на облаштування КПВВ «Чаплинка» і «Каланчак», – згадав військовослужбовець.

Хлань зазначив, що за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії територіальна оборона області отримала 2 млн грн фінансування. Він каже, що вважав неможливим швидке захоплення півдня російськими військами.

«Коли мені казали, що росіяни будуть нападати з Криму, маючи інформацію з 2014 по 2019 рік, я казав, що це неможливо. Томущо на кінець 2019 року ми настільки забезпечили оборону перешийка і проходу з Криму, що пройти там було неможливо», – наголошує депутат.

Російські військовослужбовці на узбіччі дороги в Херсонській області, 19 травня 2022 року
Російські військовослужбовці на узбіччі дороги в Херсонській області, 19 травня 2022 року

«І коли 24 лютого деякі російські солдати пишуть, що вони спали просто с Криму до Нової Каховки… Вони спали в автівках, коли автівки рухалися зі швидкістю 70 км/год, як на параді. Мені боляче це читати та це чути, я не розумію, як це відбулося», – поділився Хлань.

Як стверджує депутат, до військового вторгнення не була готова й інфраструктура міста.

Позначка «Укриття» в Херсоні, лютий 2022 року
Позначка «Укриття» в Херсоні, лютий 2022 року

«Системи екстреного оповіщення населення не відпрацьовувались в Херсоні. Бомбосховища почали досліджувати – виявилося, що все комунальне майно було, підвали, чи продані, чи в оренді, чи ще щось. Вони почали цей процес, але нічим не завершили, тому що не мали бомбосховищ», – додав Хлань.

Бердянськ: «готувалися під час вторгнення»

Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів, що територіальна оборона та інші військові підрозділи активно розвивалися в місті в лютому цього року.

Ротонда на набережній Азовського моря, що є одним із символів міста Бердянська
Ротонда на набережній Азовського моря, що є одним із символів міста Бердянська
У нас розвивалися підрозділи морської піхоти, військової розвідки й інші формування, які неодноразово наголошували на тому, що вони не дадуть пройти жодному ворогу
Віктор Дудукалов

«Тоді вже формувалася територіальна оборона міста і я тоді, як депутат районної ради, голосував за виділення 130 чи 150 тисяч гривень з районного бюджету на тероборону», – згадав Дудукалов.

«Крім того, у нас розвивалися підрозділи морської піхоти, військової розвідки й інші військові формування, які неодноразово наголошували на тому, що вони не дадуть пройти жодному ворогу, не дадуть росіянам жодного успіху. І загалом, як ми зрозуміли пізніше, все залежало від команди, яку дають тим військовим зокрема», – повідомив заступник голови районної ради.

Дудукалов зазначив, що бердянська влада готувала місто до війни «практично під час вторгнення».

Бердянськ, весна 2022 року
Бердянськ, весна 2022 року

«В Бердянську було близько 30-40 (бомбосховищ – ред.). Міська рада визначила, так би мовити, неофіційних старших по цих бомбосховищах, які мали за графіком поїхати подивитись, як там справи: чи є там вода, чи можна там ночувати. Де потрібно принести воду, посуд, туалетний папір, матраци чи ще щось», – розповів заступник голови районної ради.

«Тобто, місто і міська рада працювали в цьому напрямку. Місто готувалося вже практично під час вторгнення, але не самоусунулося. Коли зайшли окупанти до міста і вигнали з будівлі міської ради безпосередньо міську раду, з районної ради – районну, то ми по Бердянську тоді перемістилися в інші будівлі», – повідомив Дудукалов.

«Політична відповідальність президента»

Олег Саакян
Олег Саакян

Політолог Олег Саакян зазначив, що інформування суспільства стосовно ймовірності повномасштабної війни перебуває у межах повноважень президента. І за це він понесе політичну відповідальність, вважає він.

«Суспільство не любить, коли йому говорять, що його обманюють. Більше не довіряють і вважають його не достатньо розумним, свідомим для того, щоб збагнути деякі речі, які від нього намагаються приховати. Це певна патерналістська модель, де батько нації розуміє краще, ніж несвідомі громадяни», – зазначив політолог.

Саакян зауважив, що «влада самостійно спровокувала» дискусії в суспільстві стосовно готовності України до повномасштабної війни.

«Проблема в тому, що Зеленський, відповідаючи на запитання, інформував-не інформував, розумів-не розумів, – він, фактично, сам ініціював ревізію того, як влада готувалася. Визнавши, що він знав і розумів, що агресія може бути, він зараз дозволив суспільству поставити питання, «а чому ж тоді?» – вказує політолог.

По-хорошому, відповідь потрібно було давати після війни
Олег Саакян

«І перелічувати: чому евакуація була провалена, чому тоді південь було захоплено так швидко, чому тоді ситуація по Маріуполю сталася так швидко, чому, чому... І таких «чому» безліч. По-хорошому, відповідь потрібно було давати після війни», – вважає Саакян.

Політолог при цьому наголосив, що раціональне підґрунтя у діях Зеленського є.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

«Історія не має умовного відмінка, ми не знаємо, як тоді змінилися б дії Росії, чи тоді Європа була б готова відкрити кордони для нас. Одна справа відкривати їх, коли війна, вбивають, розуміння є того, що трапляється жах. А інша історія, ці кордони до того, коли поки що немає цієї картинки. І немає однозначності тих жахів, які очікують нас попереду. Що відбулося б з інвесторами, в якому стані була б українська економіка і в якому стані була б українська гривня», – зазначив політолог.

Втім, за словами Саакяна, претензії суспільства до влади в питанні підготовки до повномасштабної війни, є справедливими.

«Можна ж не говорити про те, що точно агресія відбудеться. Але сказати: для того, щоб вона не відбулася, давайте проведемо навчання, давайте розгорнемо систему цивільної оборони, укріпимо ще рубежі оборони на півночі України, рівно для того, щоб не допустити. Завжди можна позиціювати щось, як підготовку до неминучого або для того, щоб не допустити цього катастрофічного сценарію», – зауважив Саакян.

Наслідки бойових дій в Ірпені, 12 березня 2022 року
Наслідки бойових дій в Ірпені, 12 березня 2022 року

Разом із тим, політолог вважає, що суспільство теж має розділяти відповідальність за неготовність до повномасштабної війни.

Частина суспільства ігнорувала фактор війни і не думала, що війна може поширитися у своїй географії
Олег Саакян

«Катували на окупованих територіях і вбивали щодня впродовж 8 років. Те, що частина суспільства ігнорувала цей фактор війни і не думала, що війна може поширитися у своїй географії, що це російсько-українська війна, а не щось там десь на Донбасі, це питання ще і до кожного з нас», – наголосив політолог.

На думку політолога, якби українці готувалися до масштабної війни з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і взяла фактично під контроль частину Донбасу, «ціна для російської агресії була б більшою з самого старту». Можливо, каже Саакян, це відвернуло б керівництво РФ від реалізації такого плану. Однак тепер українці мають врахувати ці помилки на майбутнє.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

XS
SM
MD
LG