Доступність посилання

ТОП новини

«Антиолігархічний» закон Зеленського: протидія олігархам чи крок до диктатури


Думки українських депутатів та експертів щодо «антиолігархічного» закону розлілилися: частина попереджає, що він посилить вплив Банкової та ослабить її опонентів, частина – вважає, що саме олігархи намагалися зупинити його ухвалення

Запеклі дискусії та суперечки, взаємні звинувачення у підтримці олігархів та блокування трибуни – під такий супровід Верховна Рада рада ухвалила ініційований президентом України так званий «антиолігархічний» закон. Якщо на Банковій вважають це кроком до зменшення впливу олігархів на владу, то в опозиції та в експертному середовищі говорять про нарощування впливу президента та можливість в ручному режимі «призначати» олігархами своїх опонентів. Натомість вони радять запроваджувати комплекс реформ, які б обмежили вплив олігархів.

Український парламент підтримав закон про «запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», який також називають «антиолігархічним законом», у другому читанні на засіданні 23 вересня.

Хто голосував «за» і «проти»

За документ проголосували 279 народних депутатів, проти – 54, 27 утрималися, 19 не голосували. Розподіл по фракціях такий:

  • «Слуга народу»: 229 «за», один проти;
  • «Опозиційна платформа – За життя»: 20 «проти»;
  • «Європейська солідарність»: 23 «проти», один утримався;
  • «Батьківщина»: 20 утрималися;
  • «Партія «За майбутнє»: 18 «за»;
  • «Голос»: 11 «за», п’ятеро «проти», один утримався;
  • «Довіра»: 15 «за»;
  • позафракційні: шестеро «за», п’ятеро «проти».

Цьому передувало бурхливе обговорення, викликане процедурою розгляду. Фракція «Слуга народу» запропонувала розглядати документ «постатейно» – комітет із питань національної безпеки, оборони та розвідки виокремив 12 ключових правок, підтримка яких автоматично означала відхилення інших схожих правок.

Дві фракції – «Батьківщина» та «Європейська солідарність» – виступили за відсторонення віцеспікера Руслана Стефанчука від головування на засіданні через те, що він нібито порушив регламент.

Це було пов’язано із відмовою від розгляду кожної окремої поправки, як цього вимагали представники «Європейської солідарності» та «Батьківщини». Вони у своїх виступах наполягали на тому, що для ефективної деолігархізації необхідне посилення позицій Антимонопольного комітету.

Так, представник фракції «Батьківщини» Сергій Власенко перед голосуванням за «антиолігархічний» закон назвав його фейком.

«Ми – за ухвалення закону, який реально бореться з олігархами, а не того, який нам пропонують зараз. Саме тому ми підготували поправки.., тому що вони запроваджують реальні механізми боротьби з олігархією».

Утім, зала, де більшість має «Слуга народу», не підтримала відсторонення Стефанчука. Після цього член оборонного комітету Федір Веніславський представив 13 правок, кожна отримала підтримку більшості, попри протест представників опозиції.

Президент України Володимир Зеленський висловлює оптимізм щодо ухваленого закону і зауважує, що в ньому йдеться про виконання норм Конституції, гарантом якої він є.

«Конституція визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Але фактом життя в нашій державі протягом багатьох років було існування також олігархічної гілки влади – групи осіб, які вважали, що вони важливіші, ніж законодавці, урядовці чи судді», – заявив Зеленський.

На думку глави держави, завдяки антиолігархічному закону Україна «отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою».

«Це багатьом політикам не подобається. Так, вони хочуть жити, як раніше, працюючи на олігархів... Але закон ухвалено», – так пояснює Зеленський суперечки в парламенті та протести опозиції проти ухвалення закону в нинішньому вигляді.

Водночас в опозиційних фракціях наводять зовсім інші аргументи, і згадують про те, що їхні правки зробили б закон «дійсно антиолігархічним», тоді як у нинішньому вигляді, на думку опозиційних політиків, він є кроком до диктатури.

Тому за цей закон голосували «фракції олігархів і депутати від олігархів», зазначає депутат від «ЄС» Володимир Ар'єв.

«Закон виписаний так, щоб Зеленський сам визначив, хто олігарх, а хто ні, тому це надання Зеленському надмірної політичної ваги, яке робить самого Зеленського олігархом за його ж критеріями... Будь-яку заможну людину де-факто Зеленський може визначити «олігархом» і відсторонити від політичного процесу», – наголошує опозиційний депутат.

У фракції «Голос» стверджують, що закон передбачає можливість тиску на бізнес, і закликають змінити його після висновків Венеційської комісії.

«Внаслідок ухвалення так званого «антиолігархічного» закону №5599 може початися колосальний тиск на бізнес... Ми дочекаємося рішення Венеційської комісії та вимагатимемо змін до закону на основі пропозицій цієї комісії. Якщо Венеційська комісія повністю розкритикує його, тоді наполягатимемо на скасуванні дії цього закону взагалі», – йдеться в офіційній заяві партії.

Удар по олігархах чи початок диктатури?

Думки експертів щодо «антиолігархічного» закону розділилися так само як і позиції провладних та опозиційних депутатів у парламенті.

Несподіванкою стало те, що закон ухвалили без суттєвих затримок, і що депутати, пов'язані з одним з олігархів, «здалися», вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Крім того, на його думку, голосування добре продемонструвало групи впливу олігархів у Верховній Раді.

Окреслилася олігархічна коаліція. Кожна з опозиційних сил захищала інтереси свого олігарха
Володимир Фесенко

«Окреслилася олігархічна коаліція. Кожна з опозиційних сил захищала інтереси свого олігарха. «Євросолідарність», звісно, топила за Порошенка, ОПЗЖ – за Медведчука, Фірташа, Льовочкіна і потенційних олігархів на регіональному рівні. Звісно, були проти й друзі Ахметова з різних фракцій та серед позафракційних. Але і з-поміж олігархів знайшлася «слабка ланка» – Ігор Коломойський. Він, мабуть, давно вже примирився з тим, що буде в Реєстрі олігархів, і для нього (та його партнерів у Раді) головне – не вступати в конфлікт із президентом», – пояснює Фесенко те, що сталося під куполом українського парламенту.

Говорить Фесенко і про кілька нових «невідомих», які з'явилися з ухваленням закону: хто саме потрапить до Реєстру олігархів та наскільки успішно олігархи і їхні союзники зможуть обмежувати дію цього закону в судах?

Директор Інституту світової політики Євген Магда, зі свого боку, оцінює ухвалений закон як небезпечний. І бачить у ньому ознаки зусиль Кремля та наслідки слабкої опозиції.

«Закон про олігархів – це не повторення диктаторських законів 16 січня 2014 року. Пересічний громадянин не бачить у них негативу. Це наслідок і роботи над помилками Кремля, і слабкості опозиції, і століть бездержавності. Нас варять у бульйоні «Какая разніца», неспішно додаючи авторитаризм», – попереджає політолог.

Євген Магда критикує визначений законом механізм того, кого вважатимуть олігархом. Це визначає РНБО, всі члени якого призначаються указами президента.

«Отже, сам Зеленський визначатиме, хто є олігархом?» – зауважує політолог.

Однією зі справжніх цілей цього документа він вважає не боротьбу з впливом олігархів, а спробу тиску на експрезидента Петра Порошенка.

Олігархом можуть оголосити будь-кого зі статками понад 80 мільйонів доларів. Їм запропонують сидіти тихо, не відсвічувати
Євген Магда

«На Банковій два роки намагаються притиснути Порошенка. Він – багатий, відомий, має свої медіа, тож вписується у визначення цього закону. Та й завжди можна буде запропонувати іншим олігархам: ми вас не вважатимемо такими, а ви проти мене (президента) не діятимете. Тож олігархом можуть оголосити будь-кого зі статками понад 80 мільйонів доларів, а в Україні таких декілька тисяч. Усім їм запропонують сидіти тихо, не відсвічувати та чекати, як в анекдоті про радянську армію, «три зелені свистки». Але в цьому випадку маються на увазі «свистки» від команди Зеленського», – іронізує експерт.

Український адвокат, юридичний радник, експерт із протидії корупції Максим Костецький, зі свого боку, прогнозує, що резонансний закон про олігархів, навколо якого ламали списи політики та суспільство, насправді не матиме ані суттєвого негативного, ані помітного позитивного впливу.

Справжнє оздоровлення країни – це антимонопольна, судова і правоохоронна реформи
Максим Костецький

«Справжнє оздоровлення країни та перетворення олігархів на великих, але все ж таки звичайних бізнесменів – це антимонопольна, судова і правоохоронна реформи. Це насправді розуміють і у владі, і в опозиції. Дуже б хотілося, щоб пакетом із «простими рішеннями» йшли й відповідні системні зміни», – закликає Костецький.

1 липня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила за основу законопроєкт «про олігархів», запропонований президентом. Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія прогнозував, що понад 230 народних депутатів підтримають у другому читанні законопроєкт про олігархів. Проєктом закону, серед іншого, передбачено створення реєстру олігархів.

Відповідно до законопроєкту, рішення про визнання особи такою, яка має значний економічний або політичний вплив у суспільному житті (олігархом), ухвалюватиметься РНБО на підставі подання уряду, члена РНБО, Національного банку, Служби безпеки або Антимонопольного комітету.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG