Росія обстрілює Україну ракетами «Онікс». У чому їх небезпека та як з ними боротися?

Декілька днів поспіль Росія обстрілює Одесу та Миколаїв, застосовуючи, зокрема, протикорабельні крилаті ракети «Онікс». За словами спікера Повітряних Сил України Юрія Ігната, збивати такі ракети поки що нема чим, але іноді вдається протидіяти засобами радіоелектронної боротьби. У матеріалі Крим.Реалії – про те, які можливості ракет типу «Онікс» і є проти них «протиотрута».

У ніч проти середи, 19 липня, багато севастопольців прокинулися від гучного гулу. Telegram-канали публікували відео пусків крилатих ракет «Онікс» із берегового ракетного комплексу «Бастіон» у районі Козачої бухти Севастополя.

В Одесі «Онікси», а також запущені з російських літаків ракети Х-22, цілилися в портову та критичну інфраструктуру. Влучили в зерновий та олійний термінали, пошкодили резервуари й обладнання для завантаження. Жодну з ракет «Онікс» не було збито.

Наступного дня обстріл повторився. Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що в ніч проти 20 липня російські війська знову атакували південні регіони України, зокрема Одесу та Миколаїв, випустивши, зокрема, сім крилатих ракет «Онікс». У п'ятницю, 21 липня, також був ще один ракетний удар по Одесі та області.

До останніх атак по Одесі та Миколаєву Росія кілька разів застосовувала ракети «Онікс» торік, зокрема, у травні по району Одеси, у червні – по аеродрому «Арциз» на Одещині та по аеродрому «Шкільний» в Одесі.

17 грудня Росія атакувала Одеську область з анексованого Криму двома ракетами «Онікс», але їх було знищено силами ППО ЗСУ. Про це повідомляло українське оперативне командування «Південь».

Радянська розробка

Крилата ракета П-800 «Онікс», названа за індексом УРАВ ВМФ РФ – 3М55, експортне найменування – «Яхонт», за класифікацією МО США та НАТО – SS-N-26 Strobile. З моменту початку розробки у 1970-х роках ця радянська протикорабельна ракета середнього радіусу дії призначалася для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями, одиночними кораблями та наземною інфраструктурою в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії.

Новий комплекс від самого початку планувався як універсальний: його передбачалося розміщувати на підводних човнах, надводних кораблях і катерах, літаках та берегових пускових установках.

Довжина ракети «Онікс» – 8 метрів, в авіаційному варіанті – 6,1 м, діаметр 0,67 м, розмах крил – 1,7 метра. Стартова маса – три тонни.

Особливостями цього типу ракет є політ по балістичній траєкторії на великій висоті та зниження на наднизьку висоту перед підльотом до цілі. Так, на маршовій ділянці «Онікси» піднімаються до 14 км, на підльоті до цілі опускаються до висоти 10-15 м і летять у режимі огинання рельєфу місцевості.

Швидкість польоту висока: на маршовій ділянці 884 м/с, що становить 2,6 швидкості звуку (2,6 Маха чи 3182 км/год), на низькій висоті – 660 м/с (2М чи 2448 км/год).

Відстань від Севастополя до Одеси по прямій – 300 км, від мису Тарханкут – близько 180 км. У першому випадку «Онікс» може досягти цілі приблизно за 6-7 хвилин, у другому – за 4 хвилини.

Дальність базового варіанта ракет «Онікси» – 300 км. У 2019 році на озброєння ЗС РФ було прийнято ракети «Онікс-М» з дальністю до 800 км.

Носіями крилатих ракет типу «Онікс» у Криму є рухомі берегові ракетні комплекси «Бастіон», які перебувають на озброєнні 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського Флоту Росії, та малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» (у складі Чорноморського флоту РФ чотири таких МРК – КР).

На озброєння ЗС РФ ракети «Онікс» було прийнято 2002 року. Згідно з розрахунками Міноборони РФ, один комплекс «Бастіон» із чотирма пусковими установками здатний обороняти узбережжя протяжністю понад 600 км.

Досі ракети «Онікс» не застосовувалися в бойових умовах проти кораблів.

Як боротися з ракетами «Онікс»?

Особливістю КР «Онікс», крім польоту по балістичній траєкторії та надзвукової швидкості, є висока захищеність головки самонаведення (ГСН), у тому числі від активних перешкод. Для цього застосовується всепогодна моноімпульсна активно-пасивна радіолокаційна ГСН із псевдовипадковим переналаштуванням робочої частоти. Головка самонаведення може працювати за максимального хвилювання моря 7 балів.

Усе це значно ускладнює як знищення таких ракет засобами ППО, так і протидію засобами РЕБ.

«Онікс» – боєприпас, що самонаводиться, виконаний за принципом «вистрілив і забув». Комплекс бортової електроніки «Онікса» включає автономну інерційну систему навігації, радіовисотомір, цифрове обчислювальне обладнання та систему радіолокації самонаведення на ціль на кінцевій ділянці польоту.

Речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, чому українська ППО не може збити ракети «Онікс», якими Росія атакувала Одесу та Миколаїв. Як зазначив офіцер в ефірі телемарафону, ці ракети летять на великій швидкості та малій висоті, тому їх важко виявити та збити.

Ракети «Онікс» призначені для знищення плавзасобів, кораблів, летять вони на швидкості 2,6 Маха. Це понад 3000 км на годину, тобто швидкість велика. На марші вона може підніматися високо для економії пального, а вже заходячи на ціль може летіти фактично 10-15 метрів над водою, щоб знищити корабель», – розповів військовий.

Юрій Ігнат також уточнив, що важко з такими ракетами боротися, але можна впливати певними засобами РЕБ. Тому не всі ракети долітають до цілі.

Щоб боротися з цими ракетами, необхідно знищувати російські берегові комплекси «Бастіон», що базуються в Криму, зазначив Ігнат. «Тут, як і у випадку із С-300: з ракетами боротися важко – тому краще знищувати установки на землі», – зауважив речник Повітряних сил.

Фахівці зазначають, що ракету «Онікс» важче перехопити, ніж дозвуковий «Калібр», а за вартістю виробництва вона дешевша, ніж нові російські гіперзвукові ракети «Циркон» і «Кинджал».

Головний редактор Defence Express, військовий експерт Олег Катков в інтерв'ю українському телеканалу «24», що «Онікс» потрібно виявити за досить обмежений час, щоб випустити по ній ракету.

«Вона летить на малій висоті. І її важко банально побачити. Тобто час реакції комплексу доволі невеликий», – сказав Катков. – Це важка ціль. Проте «Онікси» наші повітряні сили регулярно знищують».

Головред Defence Express розповів, що для того, щоб збити ракету «Онікс», повинні працювати спеціалізовані протиповітряні комплекси, які мають велику швидкість реакції та більшу дальність дії.

«Очевидно, йдеться про серйозні комплекси типу С-300, «Бук», «Тор», тобто абстрактно такого рівня системи», – зазначив він.

Як пояснив експерт, дальність ураження зенітно-ракетної системи С-300 становить 75 км. Тоді як, наприклад, для зенітної установки «Шилка», якщо вона працюватиме по повітряній цілі на відстані 2,5 кілометра – це вже буде просто на межі можливостей людини, яка тиснутиме на педаль.

Водночас, американська система ППО-ПРО Patriot могла б боротися з ракетами типу «Онікс». Також може бути ефективна і французька система протиракетної оборони SAMP/T, яка, хоча і була розроблена проти балістичних цілей, також може протидіяти крилатим ракетам, що летять низько.

У листопаді 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков навів дані про те, скільки на той момент у Росії залишилося високоточних ракет. Зокрема він повідомив, що у наявності 347 із 470 ракет 3М-55 «Онікс», що становило 74% від запасу ракет на початок війни.

20 липня Юрій Гнат повідомив, що не має точної інформації, чи продовжують росіяни виробляти ракети «Онікс».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.